Українці могли б заощаджувати тисячі євро на міжнародних переказах, якби Україна вже приєдналася до SEPA. Але ми досі не ухвалили необхідний закон.
Цікаву статистику навів голова Національного банку України Андрій Пишний під час нашої розмови на записі подкасту AML HUB «Слідкуй за грошима».
За його словами, досвід європейських країн показує, наскільки суттєво приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) здатне здешевити фінансові операції.
Зокрема, вартість окремих платіжних послуг в системі SEPA знизилася:
- із 74 євро до нуля – для переказів до 200 євро;
- із 199 євро до нуля – для переказів до 20 тисяч євро.
Показовий досвід сусідньої Молдови. Як розповів Андрій Пишний, за п’ять місяців після приєднання країни до SEPA базова мінімальна вартість одного переказу в євро скоротилася з 20 євро до 1,26 євро. Це майже шістнадцятикратне здешевлення!
І все це – не абстрактні переваги євроінтеграції, а конкретні гроші, які залишаються у громадян та бізнесу замість того, щоб витрачатися на банківські комісії.
Україна могла б уже рухатися цим шляхом, якби на початку року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14327-д.
Однак ми продовжуємо втрачати дорогоцінний час. І кошти українців.
Під час розмови Андрій Пишний наголосив: навіть після приведення українського законодавства у відповідність до вимог SEPA на нас чекатиме щонайменше рік складних технологічних і бюрократичних процедур із Європейською платіжною радою.
Тобто кожен місяць зволікання з ухваленням закону фактично відтерміновує момент, коли українці зможуть користуватися дешевшими європейськими платежами.
Наступного тижня парламент має шанс ухвалити законопроєкт №14327-д у першому читанні, а до середини листопада – в цілому.
Це критично важливе вікно можливостей. Адже попереду – зміни європейського антилегалізаційного законодавства, які можуть суттєво ускладнити для України процес нормативного наближення до вимог SEPA.
За оцінкою голови НБУ, після цих змін виконати всі необхідні умови буде важко.
Ціна парламентського зволікання – це не просто невиконані євроінтеграційні зобов’язання. Це реальні гроші українців, підприємців, експортерів, волонтерів і наших громадян за кордоном, які ми продовжуємо втрачати на дорогих міжнародних переказах.
