Переговори, які завершилися в Абу-Дабі, зрештою дали відповідь усім, хто досі вважає, що у Стамбулі 2022 року був реальний шанс домовитися про припинення війни.
Як свідчать витоки цього тижня, Росія та Україна можуть більш-менш предметно домовлятися практично з усіх питань, крім територій. Їх винесли на окреме обговорення в середу, але через принципово різні позиції зустріч завершилася дуже швидко. Після неї Кушнер назвав територіальне питання «головною перешкодою», а Мединський згадав радянське поетичне дитинство та «каждую пядь нашей земли».
Ми поки не знаємо всіх деталей переговорів в Абу-Дабі. А ось про стамбульські домовленості 2022 року відомо достатньо, оскільки проєкти відповідних документів були оприлюднені медіа у 2024 році.
З них видно, що у 2022 році сторони предметно обговорювали ті самі питання, що й зараз: НАТО, нейтралітет, скасування санкцій тощо. Усе, крім територій. У проєкті стамбульського договору було посилання на карту, яка начебто мала міститися в додатку 6. Але ніякої карти там не було.
Отже, жодної узгодженої мирної угоди не існувало ні у 2022 році, ні пізніше. Питання окупованих територій росіяни відмовлялися розглядати і тоді, і зараз. І це попри те, що у квітні 2022 року під окупацією перебувала значно більша частина України, ніж зараз, зокрема ще не звільнений на той час Херсон.
І головна з причин, через які мирної не могло бути – це справжня мета російської війни.
Путін не починав війну заради Донецької області. Штурм Гостомеля, танкові колони на Київ, обстріли Харкова, Херсона, Миколаєва та Сум, ракетні удари по містах у глибокому тилу свідчать про значно масштабніші наміри.
Війна для Путіна – це спосіб зламати Україну, встановити над нею контроль та використати цю перемогу для висунення ультиматумів Європі. Ці ультиматуми вже були проголошені заступником російського МЗС Рябковим у 2021 році. У листопаді 2026 року Рябкова включили до російської делегації саме для того, щоб він ці ультиматуми повторив, підтвердивши актуальність глобальних вимог Росії.
Путіну потрібна ця війна. Він її не соромиться та вважає її єдиним своїм реальним аргументом. Без війни Путін та його Росія нікому не потрібні, тому вони триматимуться за війну стільки, скільки зможуть.
У Кремлі чудово розуміють, що Україна не погодиться добровільно віддати свої території. Саме тому й наполягають на цій вимозі: не для того, щоб отримати залишки вщент зруйнованого Росією українського регіону, а щоб Україна відмовилася і війна продовжилася. Це, власне, ми й побачили в Абу-Дабі цього тижня.
