Китай планує до 2030 року зробити грамотність у сфері штучного інтелекту повсюдною серед школярів. У країні вже впроваджують обов’язкові курси ШІ, створюють навчальні платформи та використовують технологію для викладання шкільних предметів. Водночас дослідження вказують на ризики: учні, які частіше користуються штучним інтелектом, можуть гірше запам’ятовувати інформацію та розвивати аналітичні навички. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Reuters.
У сільській школі китайської провінції Аньхой, розташованої на сході Китаю, учні вивчають шкільні предмети за допомогою штучного інтелекту. У середній школі Ціньцінь, що розташована в північно-західній частині провінції Аньхой, діти виконують завдання на планшетах. Якщо учень не може розв’язати задачу, ШІ ставить йому додаткові запитання та допомагає знайти відповідь.
Так школа намагається компенсувати нестачу кваліфікованих учителів.
У середній школі Ціньцінь навчаються близько 4 тис. дітей. Більшість із них – діти трудових мігрантів. За словами директора Яна Тяньляна, штучний інтелект допомагає враховувати потреби кожного учня. Діти можуть перепитувати й отримувати додаткові пояснення, не боячись ставити навіть прості запитання.
«ШІ-агент не втомлюється, і учень ніколи не почувається дурним через те, що ставить просте запитання», – пояснив директор.
Школа використовує китайські моделі Qwen від Alibaba, а також розробки ByteDance і Z.AI. За словами Яна Тяньляна, завдяки такому підходу частка випускників, які вступають до університетів, зросла з менш ніж 60% до 90%. Водночас Reuters не змогло незалежно перевірити ці показники. Директор припускає, що подібні системи вже випробовують щонайменше у 200 школах країни.
Досвід школи в провінції Аньхой є частиною загальнодержавної освітньої політики Китаю. Країна планує до 2030 року навчити школярів користуватися штучним інтелектом і розуміти, як він працює. Це стосується майже 200 млн учнів початкових і середніх шкіл.
Із 2024 року Міністерство освіти Китаю заохочує школи запроваджувати уроки зі штучного інтелекту, навчати вчителів і випробовувати нові освітні програми.
Для молодших школярів передбачене знайомство з основними інструментами ШІ. Старшокласники мають не лише навчитися користуватися такими технологіями, а й розуміти принципи їхньої роботи та застосовувати їх у складніших проєктах.
У різних регіонах Китаю вже запроваджують конкретні вимоги до вивчення штучного інтелекту в школах. Наприклад, у Шанхаї кожен клас має щороку відвідувати щонайменше 30 годин занять із цієї теми. У Пекіні планують відкрити 100 шкіл, де випробовуватимуть нові способи використання ШІ в освіті. Також там хочуть застосовувати технологію для стеження за станом здоров’я учнів.
У північно-західних регіонах Китаю – Нінся та Ганьсу – до 2027 року планують включити перевірку знань про штучний інтелект до вступних іспитів до шкіл.
На південному заході країни також розглядають нові способи використання технологій в освіті. Зокрема, у провінції Гуйчжоу планують застосовувати розпізнавання облич і аналіз поведінки учнів. А в провінції Юньнань хочуть записувати уроки у 14 тис. класів і аналізувати їх за допомогою ШІ.
Попри масштабні плани, користь штучного інтелекту для навчання поки залишається предметом дискусій. Дослідження показують, що ШІ може допомагати учням виконувати домашні завдання. Однак це не означає, що вони краще засвоюють матеріал або успішніше складають самостійні тести без допомоги технології.
Одне з досліджень, у якому взяли участь майже 27 тис. китайських підлітків, показало неоднозначні результати використання ШІ в навчанні. Учні, які користувалися цією технологією, отримували на 18% вищі оцінки за домашні завдання. Однак за пів року їхні результати на щомісячних іспитах погіршилися на 20%. Найбільше знизилися оцінки із суспільних предметів.
Інше дослідження охопило понад 320 тис. учнів по всьому Китаю. Воно показало, що діти, які користувалися штучним інтелектом щонайменше тричі на тиждень, гірше запам’ятовували інформацію, розуміли прочитане, аналізували дані та виконували творчі завдання, ніж ті, хто рідше звертався до ШІ.
Водночас ці результати не доводять, що саме штучний інтелект став причиною погіршення навчальних показників. Проте вони викликають занепокоєння в освітян. Йдеться про ситуацію, коли учні замість самостійного розв’язання завдань покладаються на ШІ й поступово менше думають самостійно. Таку звичку називають когнітивним делегуванням.
Представник китайської освітньої технологічної компанії ClassIn Тед Мо Чен попереджає: якщо діти звикнуть отримувати готові відповіді від штучного інтелекту, вони можуть перестати самостійно обмірковувати завдання.
Ще одна проблема – у Китаї поки немає єдиних правил, за якими можна було б оцінити, наскільки добре школярі опанували ШІ та чи справді його використання покращує результати навчання.
«Загальноприйняті критерії, за якими можна оцінювати знання школярів у сфері штучного інтелекту, ще розробляються», – зазначила Селена Го з дослідницької організації China Policy.
Тим часом батьки та вчителі намагаються навчити дітей користуватися ШІ так, щоб вони не покладалися на нього повністю.
Наприклад, Ріта Луан, мати 11-річної школярки з Пекіна, розповіла Reuters, що дозволяє доньці користуватися чатботом Doubao від компанії ByteDance, але під наглядом. Перед тим як попросити ШІ допомогти з математичною задачею, дівчинка має щонайменше 15 хвилин спробувати розв’язати її самостійно. А через кілька днів мати просить доньку повторити завдання вже без допомоги чатбота.
«Головне – переконатися, що вона справді зрозуміла, як розв’язувати задачу», – пояснила Луан.
Про схожий підхід Reuters розповів і учень Пекінської академії нових талантів на ім’я Пен. Виконуючи завдання з програмування, він спочатку намагається знайти рішення самостійно, а вже потім звертається до ШІ за підказкою, а не готовою відповіддю.
«Я вважаю ШІ помічником, а не тим, від чого я маю залежати», – сказав школяр.
Ці приклади демонструють один із підходів до використання штучного інтелекту в навчанні: діти можуть звертатися до чатботів, але не повинні покладатися на них замість власних зусиль. Водночас оцінити результати такої освітньої політики поки складно, оскільки єдиних критеріїв для цього в Китаї немає.
Раніше «Главком» писав, що Китай створює власний міжнародний альянс у сфері штучного інтелекту, до якого приєдналися 29 країн, зокрема Росія.
