Новостворений Кабінет міністрів працює трохи більше двох місяців. Половина його складу, частина міністрів і сам прем’єр Сергій Корецький, – нові люди на Грушевського, 12. Сам Корецький зайшов у державний сектор із великого бізнесу лише восени 2022 року: спочатку очолив націоналізовану «Укрнафта», а потім Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України».
Уряд Корецького зі старту позиціонує себе технократичним і таким, що готовий ухвалювати непопулярні рішення. Як приклад, з вересня в Україні введено жорсткий режим економії бюджетних коштів. Крім того, днями глава уряду анонсував тотальне скорочення державних службовців.
Аби протестувати істинність цих намірів, «Главком» склав базу радників, якими вже встигли оточили себе нові міністри і прем’єр. Міністри, які перейшли в новий Кабмін з попереднього, переважно зберегли своїх радників.
Глава уряду і перевірений адвокат
Першим радником, якого прем’єр-міністр Сергій Корецький собі обрав, став Руслан Квітін. Він призначений 11 серпня, радить на громадських засадах, тобто без отримання заробітної плати за свої послуги.
Корецький та Квітін тісно співпрацюють щонайменше останні чотири роки. 9 листопада 2022 року Квітін головував на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «Укрнафта», у ході яких Корецького обрали керівником цього ж підприємства. Ба більше – збори уповноважили Квітіна укласти контракт з новим директором «Укрнафти».
У мобільному застосунку Getcontact телефон Руслана Квітіна абоненти підписали як «Руслан Квітін адвокат, юрист» (його право на заняття адвокатською діяльністю зупинено від 7 листопада 2022 року на підставі заяви) і «Квітін Головне управління військової юстиції» (у 2024 році він обіймав посаду заступника начальника Головного управління військової юстиції, мав звання старший лейтенант юстиції).
Станом на середину вересня пул радників Корецького на громадських засадах розширився. Окрім Квітіна, поради главі уряду тепер також дають Анна Козярська (останні 10 років вона подавала декларації як радниця Міністерства закордонних справ) і Олег Крижанівський (працював заступником директора з правових питань, директором департаменту з управління корпоративними правами Міненергетики і заступником директора департаменту досліджень і розслідувань Антимонопольного комітету).
Для порівняння: попередні прем’єр-міністри часів президентства Зеленського мали різні підходи до підбору радників. Наприклад, Юлії Свириденко було достатньо штатного радника, одну помічницю та п’ять радників на громадських засадах. А от Денис Шмигаль, який займав крісло глави уряду рекордних п’ять років і чотири місяці, співпрацював з 18 радниками. І половина з них працювала на зарплаті.
Олексій Гончарук, який устиг пробути прем’єром лише сім місяців, запам’ятася цілою чередою радників: у першого глави уряду часів Зеленського працювали чотири штатних, 22 позаштатних радники та два помічники.
Радники нових міністрів: від радянського аксакала до дружини заступника Буданова
У нового міністра юстиції, а в недавньому минулому нардепа від «Слуги народу» і голови парламентського комітету з питань правової політики Дениса Маслова вже є чотири штатних радники.
Зокрема, із Верховної Ради Маслов перетягнув Тимура Лонгиненка; він був його штатним радником там з вересня 2020 року. А до парламенту Маслов та Лонгиненко також працювали разом у фірмі «Авін Трейд» з Дніпра.
Максим Свисенко дістався Маслову у спадок від колишнього віцепрем’єра-міністра з відновлення Олексія Кулеби. Свисенко працював на Кулебу майже два роки. Перед тим Свисенко рік рахувався радником патронатної служби Дніпропетровської ОДА.
Інші два радники – Надія Капустіна та Марія Трусова – вихідні з системи Мін’юсту. Перша – трудилася у департаменті приватного права, друга – очолювала департамент комерційної та господарської діяльності держпідприємства «Національні інформаційні системи».
За липень 2026 року заробітна плата Тимура Лонгиненка склала 50,7 тис. грн, Максима Свисенка – 3,4 тис. грн. Такий розрив у сумах, імовірно пояснюється тим, що Лонгиненко був оплачуваним помічником нардепа Маслова і перейшов на посаду до Мін’юсту. А Свисенко лише після призначення нового міністра юстиції доєднався до його команди.
Ще один виходець із партії «Слуга народу», новопризначений очільник реформованого міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін у відповіді на запит «Главкома» поінформував про трьох своїх радників.
Це – колишній перший заступник голови Тернопільської ОДА Степан Куйбіда, син ексміністра регіонального розвитку та будівництва Василя Куйбіди; заступник голови Київської ОДА з питань цифровізації Максим Столярчук і юрист Олександр Магдаліц. Усі радники Безгіна є позаштатними.
На початок вересня у розпорядженні міністра внутрішніх справ Івана Вигівського (перейшов в уряд із Нацполу) рахувалося чотири штатні радники.
Тут треба визнати, що всіх їх призначив ще попередник Вигівського, нинішній секретар РНБО Ігор Клименко. Йдеться про Василя Дурдинця, Юрія Пастернака, Євгена Сарнацького і Дмитра Фінашина.
Найвідомішим серед четвірки радників нового керманича МВС є 89-річний Василь Дурдинець.
З 2003 року він незмінно числився радником цілого Міністерства внутрішніх справ і більше 15 років його очільника. Дурдинець є генералом внутрішньої служби.
У послужному списку Дурдинця високі владні посади: перший заступник голови Верховної Ради у 1992-1994 роках; в.о. прем’єр-міністра у 1997 році; міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у 1999-2002 роках; Надзвичайний і Повноважний посол України в Угорщині (в Словенії – за сумісництвом) у 2002-2003 роках. І врешті, Василь Дурдинець – народний депутат I-II скликань, володар почесного статусу «Засновник сучасної держави Україна».
Лише за час перебування Вигівського (пів липня і серпень 2026 року) радник Дурдинець вже отримав 58,3 тис. грн зарплати.
Новий міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник (до цього голова Київської ОДА) на початок вересня мав шість радників: чотири штатних і двоє позаштатних.
За неповний липень і серпень радники міністра Калашника одержали 249 тис. грн зарплати. Серед них:
- Анастасія Івановська, яка до кінця березня цього року обіймала посаду начальника управління міжнародних відносин Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства. Вона є дружиною заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви.
- Микита Геращенко – раніше працював начальником управління міжнародного співробітництва Київської ОДА за каденції того ж Миколи Калашника. Чинний депутат Бучанської міської ради від «Слуги народу».
- Юрій Галаєвський – до Мінвідновлення встиг попрацювати на посадах заступника директора департаменту правового забезпечення Державної податкової служби; заступника директора департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради; заступника керівника апарату Верховного суду.
- Мар’яна Москаль.
Позаштатними радниками Калашника є Антон Самойленко, теперішній заступник голови Херсонської ОДА. За даними джерел «Главкома» в уряді, міністр відновлення розглядає кандидатуру Самойленка на посаду заступника голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
Радницею на громадських засадах міністра відновлення є Дар’я Новикова. За відомостями аналітичної системи YouControl, ця пані була помічницею народних депутатів від «Слуги народу» Андрія Мотовиловця і Романа Каптєлова.
Із нових призначень – позаштатним радником Калашника став директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський. Він також є помічником нардепа-«слуги» Олександра Качури на громадських засадах.
Міністр у справах ветеранів Віталій Кім (до цього майже шість років очолював Миколаївську ОДА) має на цей момент трьох радників.
Двоє з них на зарплаті: Вікторія Олійник (прессекретар Кіма з часів роботи в облдержадміністрації) та Неллі Яровенко (радниця патронатної служби у Миколаївській ОДА). За серпень зарплата Олійник склала 116,8 тис. грн, з яких майже половина 49,9 тис. грн – премія.
Позаштатним радником міністра у справах ветеранів призначено Олександра Януша.
Новопризначений міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко, який прийшов у владу з міжнародної компанії, на початок вересня мав дев’ять радників.
З них шість на зарплаті: Олександра Влад, Віталій Сало, Платон Хижняк (усі троє працювали в Мінекономіці на рядових посадах), Володимир Сереветний (має досвід роботи на різних посадах у Міноборони, «Укрзалізниці», Мінфіні), Андрій Телюпа (ексзаступник міністра економіки), Ярема Дух (комунікаційник, раніше був штатним радником експрем’єра Юлії Свириденко).
Безоплатні поради новому міністру економіки роздають народний депутат від «Слуги народу» Дмитро Кисилевський, Ірина Крикуненко та Ірина Черниш.
Послугами двох штатних радників користується міністр освіти і науки Андрій Бутенко. Ідеться про Сергія Бур’яна, який очолює патронатну службу міністра.
За 2025 рік Бур’ян задекларував 53,2 тис. грн виплат від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яким тоді керував нинішній міністр Бутенко.
Також функції радниці міністра освіти виконує Ольга Пилипенко; раніше вона працювала у Національному авіаційному університеті, відповідальною редакторкою журналу «Українська мова й література в сучасній школі» видавництва «Педагогічна преса».
Що стосується нового міністра оборони Євгенія Хмари, то на кінець серпня він не мав жодного радника. Таку інформацію «Главкому» надав директор департаменту кадрів бригадний генерал Марк Андрусяк у відповіді на запит.
Міністр і його 37 радників
Також «Главком» отримав відомості про радників віцепрем’єрів та міністрів, яких Рада перепризначила у Кабмін Корецького.
У віцепрем’єра з гуманітарних питань-міністра культури Тетяни Бережної вісім радників: чотири штатних і стільки ж позаштатних.
На зарплаті працюють Олег Максим’як (паралельно рахується позаштатним радником нардепки-«слуги» Марії Мезенцевої-Федоренко), Тетяна Левченко, Микола Носок і Антон Ткаченко (фотограф).
На громадських засадах – Ярослава Бабенчук, Олександра Ковальчук, Микола Кочерган і Юрій Курка (співробітник СБУ, раніше був у радниках двох міністрів культури Миколи Точицького і Олександра Ткаченка).
Міністр молоді та спорту Матвій Бідний, який дістався новому уряду від попереднього, встиг «обрости» 16 радниками.
Єдиним платним є Юрій Музика, який два роки пропрацював першим заступником у Бідного.
У списку 15 позаштатних радників – іменитий екснападник донецького «Шахтаря» і Збірної України з футболу Євген Селезньов та два колишні заступники міністра спорту Ярослав Войтович і Андрій Чесноков.
Головний дипломат країни, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, як і рік тому, має двох позаштатних радників: військовослужбовця і колишнього телеведучого Миколая Сєргу та Дениса Коляду, який мав контакти з нині покійним Папою Римським Франциском.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко оточив себе 11 радниками. Троє з них є штатними (Наталія Бездітко, Яна Панафіднікова, Марина Поліщук).
Решта – радники на громадських засадах: Олексій Кравченко, Михайло Рябінчук, Павло Брагінський, Андрій Віленський (тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної служби здоров’я у 2020-2021 роках), Вероніка Грищенко, Ірина Микичак (була першою заступницею міністра охорони здоров’я «ковідний» період), Дмитро Луфер, Денис Герасимович.
Міністром-рекордсменом за кількістю радників є очільник Мінфіну Сергій Марченко. У нього таких – 37!
Із цікавого. Позаштатним радником міністра фінансів рахується політтехнолог Борис Тізенгаузен. У 2014-2019 роках останній був позаштатним радником Адміністрації президента Петра Порошенка. Між іншим, у той час Сергій Марченко тоді працював заступником глави Адміністрації президента, яку очолював Ігор Райнін.
Рік тому «Главком» аналізував усіх радників Марченка. За час, що минув, міністр фінансів провів незначні ротації. Новими позаштатними радниками стали: правниця і нардеп VIII скликання Тетяна Острікова-Чмерук, колишній перший заступник Голови Державної служби фінансового моніторингу Ігор Гаєвський.
Віталій Тараненко, «Главком»
