До Київського окружного адміністративного суду майже одночасно надійшла серія однотипних позовів.
Сталося це після того як 22 травня 2026 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) внесла зміни до рішення щодо застосування антидемпінгових заходів стосовно імпорту фітингів походженням з Китайської Народної Республіки та Республіки Туреччина, щоб недопустити недобросовісними імпортерами ухилення від сплати мита.
За даними «Главкома», позивачами виступили ТОВ «І.С.Ф. Груп», ТОВ «Дюс Трейд», ТОВ «Вай Еф Холд» та ТОВ «Торгова компанія Трейд Плюс».
Усі позови були подані в один день та зареєстровані 7 та 8 липня 2026 року, містять практично ідентичні правові аргументи та супроводжуються однаковими заявами про забезпечення позову, що зареєстровані в один день – 8 липня 2026 року. Їхня головна вимога – ще до розгляду справи по суті зупинити дію рішення Міжвідомчої комісії.
На перший погляд може здатися, що йдеться про звичайне оскарження рішення державного органу. Однак сукупність обставин – одночасність подання позовів, їх майже повна тотожність та представництво інтересів усіх чотирьох компаній однією юридичною фірмою – змушує поставити питання: чи не йдеться про реалізацію єдиної процесуальної стратегії, спрямованої на тимчасове блокування антидемпінгових заходів?
Чому забезпечення позову є критично важливим
На перший погляд, забезпечення позову – це звичайний процесуальний механізм, покликаний тимчасово захистити права сторін до остаточного вирішення спору. Проте в цій ситуації його економічне та суспільне значення виходить далеко за межі процесуального питання.
Якщо суд задовольнить заяву про забезпечення позову та зупинить дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, імпортери отримають можливість оформити партії товару, які вже перебувають у дорозі до України, без сплати антидемпінгового мита. Йдеться не про символічні суми. Для окремих категорій китайських фітингів ставка антидемпінгового мита становить 166,65%. Самі позивачі відкрито зазначають у своїх заявах, що саме необхідність сплати цього мита робить імпорт економічно невигідним для їхнього бізнесу. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються щодо імпорту в Україну товару походженням з Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки, що має такий опис: фітинги поліпропіленові (включаючи зі вставкою з металу) та фітинги з мідних сплавів з поліпропіленовою вставкою, що використовуються для з’єднання труб систем водопостачання та опалення, номінальний діаметр яких відповідає номінальному зовнішньому діаметру труб Dn-20-110 мм (включно), та класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодами: ex3917 40 00 90, ex7412 20 00 00.
Однак антидемпінгове мито – це не новий податок і не інструмент фіскального тиску. Воно застосовується лише після проведення повноцінного антидемпінгового розслідування, яке триває майже рік і здійснюється відповідно до законодавства України та правил Світової організації торгівлі. Для запровадження такого мита держава повинна довести три ключові обставини: факт демпінгу, наявність істотної шкоди українському товаровиробнику та причинно-наслідковий зв’язок між демпінговим імпортом і цією шкодою. Крім того, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі оцінює, чи відповідає застосування заходів національним інтересам України.
Саме тому антидемпінгові заходи є не привілеєм для українських виробників, а міжнародно визнаним механізмом відновлення чесної конкуренції на ринку.
Показово, що за всю історію застосування Україною антидемпінгових заходів судова практика фактично не знала випадків, коли дія рішень Міжвідомчої комісії зупинялася шляхом забезпечення позову. Це пояснюється природою таких рішень: вони ухвалюються не для врегулювання приватного спору між двома суб’єктами господарювання, а в інтересах держави, національного товаровиробника та забезпечення добросовісної конкуренції.
Якщо ж суди почнуть застосовувати забезпечення позову до рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, це може створити принципово новий механізм фактичного блокування системи торговельного захисту України. Будь-який імпортер, який не бажає сплачувати антидемпінгове мито, отримає можливість намагатися тимчасово призупинити дію відповідного рішення ще до розгляду справи по суті, що потенційно нівелюватиме ефективність інструментів захисту національного виробника, передбачених законодавством України та правилами СОТ.
Практика останніх років показує, що після запровадження антидемпінгових заходів окремі імпортери нерідко намагаються знайти способи їх обходу. Найпоширенішими схемами є зміна опису товару, використання інших товарних кодів, зміна країни походження або транзит через треті держави. Саме тому держава змушена постійно реагувати на нові способи обходу торговельного захисту.
У цьому випадку, коли можливість обходу через товарний опис була фактично закрита рішенням Міжвідомчої комісії, імпортери, схоже, вдалися до іншого механізму – спроби тимчасово заблокувати дію самого рішення через суд шляхом його забезпечення. Якщо така стратегія виявиться успішною, продукція, яка вже перебуває в дорозі до України, може бути ввезена без сплати антидемпінгового мита.
Фактично до ухвалення остаточного рішення суду імпортери прагнуть зберегти можливість здійснювати поставки на попередніх умовах, тоді як державний бюджет ризикує недоотримати значні кошти, а українські виробники – знову опинитися в нерівних конкурентних умовах.
Чотири позови – випадковість чи процесуальна стратегія?
Не менш цікавою є сама схема звернення до суду.
Усі чотири компанії подали практично однакові позови, які зареєстровані майже одночасно (7-8 липня).
Усі вони користуються послугами однієї й тієї самої юридичної фірми.
Усі просять суд в один день застосувати однаковий захід забезпечення позову (08.07.2026).
Такі обставини свідчать про очевидну координацію процесуальних дій.
Водночас сама по собі координація ще не свідчить про порушення закону. Однак множинне одночасне подання ідентичних позовів різними юридичними особами закономірно породжує питання щодо мети такої тактики.
Одним із можливих пояснень може бути прагнення збільшити шанси на отримання ухвали про забезпечення позову. Адже кожна справа розподіляється автоматизованою системою між різними суддями. Подання одразу кількох однакових позовів потенційно підвищує ймовірність того, що хоча б одна справа потрапить до судді, який погодиться зупинити дію рішення МКМТ до завершення розгляду спору.
Якщо така практика стане звичною, будь-яке рішення про застосування антидемпінгових заходів може бути фактично заблоковане ще до початку судового розгляду по суті. Наслідки цього виходитимуть далеко за межі конкретної справи і можуть поставити під сумнів ефективність усієї системи торговельного захисту України.
Під пильною увагою
Станом на момент підготовки цього матеріалу всі чотири справи вже розподілені між суддями Київського окружного адміністративного суду.
Позов ТОВ «І.С.Ф. Груп» (справа 320/27423/26) розглядає суддя Головенко О.Д.
Позов ТОВ «Дюс Трейд» (справа 320/27425/26) – суддя Войтович І.І.
Позов ТОВ «Вай Еф Холд» (справа 320/27421/26) – суддя Терлецька О.О.
Позов ТОВ «Торгова компанія Трейд Плюс» (справа 320/27422/26) – суддя Білоус А.Ю.
Саме цим суддям належить вирішити, чи існують підстави для застосування безпрецедентного для української практики у сфері торговельного захисту процесуального заходу – зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, наслідком якого може стати тимчасове незастосування антидемпінгового мита до продукції, що вже прямує в Україну.
Оскільки найпершим справу відкрито суддею Войновичем І.І. (08.07.2026) то ймовірно у випадку об’єднання справ в майбутньому саме він буде розглядати справу по суті.
Враховуючи можливі багатомільйонні втрати державного бюджету, вплив таких рішень на систему торговельного захисту України та інтереси національних товаровиробників, кожна із цих справ становить безумовний суспільний інтерес.
За словами прем’єр-міністра Юлії Свириденко, «підтримка та захист українського виробника – один з ключових пріоритетів роботи уряду, особливо, коли йдеться про захист від недобросовісного імпорту». Нагадаємо, що персональний склад Комісії затверджується Кабінетом міністрів за поданням голови Комісії, яким за посадою є міністр економіки, довкілля та сільського господарства України.
Оскільки склалась така практика, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження Комісії та зобов’язувати вчиняти чи не вчиняти, зупиняти певні дії, – виникає логічне запитання, яким чином з точки зору правозахисників бізнесу має бути розглянута заявлена вимога?
На фоні багатьох корупційних скандалів у державі, чи не спричинять такі спроби «захистити інтереси бізнесу» банальний тиск на судову владу у приватноправових інтересах на противагу державним. Та головне, чи будуть прийняті законні та обґрунтовані рішення.
Редакція продовжить уважно стежити за перебігом усіх чотирьох судових проваджень, оприлюднюватиме інформацію про кожне процесуальне рішення та аналізуватиме його можливі наслідки для державного бюджету, української промисловості та системи торговельного захисту України.
Під ударом – не лише бюджет
Антидемпінгові заходи запроваджуються не випадково.
Їхня мета – захистити українських виробників від недобросовісного імпорту, який продається за демпінговими цінами та витісняє національну продукцію з ринку.
Фактичне блокування дії такого рішення навіть на кілька місяців може створити ситуацію, коли значні обсяги товару будуть імпортовані без сплати передбачених законом платежів, а українські виробники знову опиняться під тиском дешевого імпорту.
Особливо гостро це питання постає в умовах повномасштабної війни, коли кожне рішення державних органів щодо наповнення бюджету, підтримки української промисловості та захисту внутрішнього ринку має стратегічне значення.
Ця справа виходить далеко за межі спору між чотирма імпортерами та державою. Фактично суду належить відповісти на питання, яке матиме значення для всієї системи торговельного захисту України: чи можуть антидемпінгові заходи, запроваджені після майже річного міжнародного розслідування та встановлення факту демпінгу, заподіяння шкоди українському виробнику й відповідності заходів національним інтересам України, були фактично нейтралізовані однією ухвалою про забезпечення позову.
Постановляючи рішення у суспільно значущій справі, слід врахувати не лише надскладну процедуру прийняття рішення Міжвідомчою комісією, але і роботу посадових осіб Антимонопольного комітету, міністерств фінансів, юстиції, енергетики, закордонних справ, а також органів Мінекономіки, Держмитслужби України, що мають виключні повноваження у тарифному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.
Від відповіді на це питання залежить не лише доля конкретних поставок китайських фітингів. Вона визначить, чи залишаться антидемпінгові заходи дієвим інструментом захисту українського виробника, чи перетворяться на механізм, який можна тимчасово зупинити одним процесуальним рішенням. Саме тому ця справа є тестом для всієї системи захисту економічних інтересів України в умовах війни.
Інна Михайлівська, для «Главкома»
