Президент США Дональд Трамп поки не зміг ані змусити Іран повернутися до переговорів, ані досягти військового результату, який дозволив би завершити конфлікт на вигідних для Вашингтона умовах. На цьому тлі єдиним реалістичним шляхом до деескалації може стати міжнародний дипломатичний компроміс навколо Ормузької протоки. Про це повідомляє «с» із посиланням на CNN.
Як зазначає телеканал, попри нові американські удари по Ірану та жорсткі заяви Трампа, Тегеран не демонструє готовності повернутися за стіл переговорів. Водночас варіанти силового розвитку подій, зокрема наземна операція або фактичне визнання контролю Ірану над Ормузькою протокою, виглядають для Вашингтона неприйнятними.
На думку аналітиків, потенційним компромісом могло б стати створення міжнародного механізму управління судноплавством в Ормузькій протоці за участю країн Перської затоки, включно з Іраном. Такий формат дав би змогу забезпечити безпечний прохід цивільних суден і водночас дозволив би сторонам уникнути публічного визнання поразки.
Одним із можливих майданчиків для такого рішення може стати запропонована Оманом модель співпраці, яка передбачає не транзитні збори, а оплату морських сервісів. Також обговорюється ідея ширшої міжнародної конференції за участю європейських держав, хоча поки вона не була реалізована.
CNN зазначає, що затягування війни вже має глобальні наслідки. Збереження обмежень судноплавства в Ормузькій протоці може спричинити нове зростання цін на нафту та газ, посилити економічні проблеми в Європі та негативно вплинути на рейтинг самого Трампа. За даними опитування CNN/SSRS, його політику щодо Ірану та цін на пальне схвалюють менш ніж третина американців.
Водночас, як наголошують експерти, дипломатичний прорив ускладнює погіршення відносин адміністрації Трампа з європейськими союзниками. Через це Вашингтон має значно менше можливостей сформувати широку міжнародну коаліцію для врегулювання конфлікту.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп раніше різко відреагував на атаку підтримуваних Іраном угруповань на американських військових у Йорданії, пообіцявши Тегерану жорстку відповідь. Після цього США посилили військову присутність у регіоні та продовжили удари по пов’язаних з Іраном цілях.
