Підтримуване Іраном єменське угруповання хуситів здійснило блискавичний наступ уздовж узбережжя Червоного моря, захопивши острови в протоці Баб-ель-Мандеб та завдавши ударів безпілотниками й ракетами по саудівському нафтовому порту Янбу та авіабазі в Хаміс-Мушаїт. Про це пише «Главком» із посиланням на Reuters.
У відповідь саудівська авіація та урядові сили Ємену завдали серії авіаударів по позиціях бойовиків (за даними хуситів – до 450 ударів за тиждень). Через загострення конфлікту США посилили попередження щодо поїздок до Саудівської Аравії та заборонили дипломатам наближатися до єменського кордону.
Ескалація на новому театрі дій спричинила виведення з ладу саудівського трубопроводу «Схід-Захід» та збиття саудівського дрона поблизу Мекки, що Ер-Ріяд назвав перетином «червоної лінії». Конфлікт безпосередньо загрожує поглибленням світової енергетичної кризи: ціна на нафту марки Brent тримається на рівні близько $108 за барель, а вартість дизельного пального в США сягнула історичного максимуму.
На тлі цих подій кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман запросив військову підтримку у президента США Дональда Трампа, перед яким постала дилема щодо можливого відновлення безпосереднього військового втручання США у Ємені.
Нагадаємо, у липні єменські хусити оголосили про морську блокаду Саудівської Аравії. Угруповання заявило, що блокада стала відповіддю на багаторічні дії Ер-Ріяда проти Ємену. Експерти попереджали, що нове загострення може створити ризики для судноплавства через Червоне море та Баб-ель-Мандебську протоку.
Згодом протистояння загострилося: хусити атакували саудівські танкери в Червоному морі, а сторони обмінялися ударами. Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначав, що тривале блокування Баб-ель-Мандебської протоки може особливо гостро позначитися на світовому ринку нафти на тлі війни в Перській затоці.
До слова, стрімке просування пов’язаних із Іраном хуситів уздовж південного узбережжя Ємену та захоплення ними острова Перім дали бойовикам змогу фактично контролювати стратегічну Баб-ель-Мандебську протоку.
Це створює загрозу для 7% світових поставок нафти й 12% міжнародної торгівлі, даючи Тегерану важелі впливу на обидва ключові енергетичні коридори регіону після порушення судноплавства в Ормузькій протоці.
