У Національному музеї «Київська картинна галерея» завершили відновлення рідкісного вітражного ліхтаря, який зазнав руйнувань під час масованого обстрілу столиці 10 жовтня 2022 року. Реставрацію вдалося реалізувати завдяки міжнародній співпраці та меценатству. Повний комплект відтвореного скла вже доставили з Лондона до Києва. Про це інформує «Главком» із посиланням на повідомлення музею.
Оригінальний вітраж особняка створений наприкінці ХІХ століття за складною технологією травлення плавиковою кислотою на двошаровому «флешовому» склі (червоний шар на прозорій основі). Через брак архівних даних ім’я майстра та назва ательє досі залишаються невідомими.
Після вибуху російської ракети у парку ім. Тараса Шевченка втрачені фрагменти тимчасово замінили на ПВХ-скло з малюнком, який виконала київська художниця-вітражистка Лариса Піша. Вона ж ініціювала залучення до проєкту майстрині українського походження Оксани Кондратьєвої, яка працює в Лондоні (Oksana Kondratyeva Studio).
Оскільки в Україні немає необхідного флешового скла відповідної якості та фахівців з кислотного травлення, проєкт реалізували за кордоном. Спеціальне флешове скло виготовили на скляній фабриці Glashütte Lamberts у німецькому місті Вунзідель, після чого його доставили до лондонської майстерні Oksana Kondratyeva Studio, де художниця особисто відтворила орнамент у техніці травлення.
Процес відновлення тривав понад два роки і повністю фінансувався майстринею.
Спеціально для роботи з Києва до Лондона передавали автентичний уламок для підбору відтінку та архітектурні кресленики. Наразі увесь комплект із 16 елементів передано до фондів музею. Його монтаж відбудеться одразу після завершення війни та забезпечення повної безпеки будівлі.
Нагадаємо, за роки війни в Україні постраждали три об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО – історичні центри Львова та Одеси, а також ансамблі Софійського собору і Києво-Печерської лаври у Києві. Загальна кількість зруйнованих або пошкоджених Росією обʼєктів культурної спадщини України складає 1723. Окрім того – 2524 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 513 – повністю знищено. Загалом постраждали пам’ятки у 18 областях і з-поміж них – найбільше бібліотеки.
