Один із найвідоміших та найстаріших театральних осередків столиці – Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки – відзначає свій 100-річний ювілей. Офіційна історія легендарної сцени розпочалася 15 жовтня 1926 року. Про це повідомляє «Главком»
У театрі зазначають, що за це століття змінилися покоління акторів, режисерів та глядачів, народжувалися легендарні вистави, які стали вагомою частиною українського театрального мистецтва. Сьогодні колектив відкриває нове століття своєї історії з масштабними творчими планами, новими постановками та глибокою вдячністю відданій публіці.
Масштабне святкування ювілею відбудеться наприкінці місяця. Так, 22 та 23 жовтня о 18:00 на Основній сцені театру презентують ювілейну виставу «Ця мить і є твоє життя», створену до 100-річчя закладу.
«Це театральне ревю, у якому вся наша трупа разом із вами перегорне сторінки столітньої історії театру, згадає найяскравіші миті та подарує нові», – зазначили у театрі.
Квитки на святкові покази вже доступні на офіційному сайті закладу.
Від «Дому Бергоньє» до легендарного «Камінного господаря»
Театр на «Театральній» був центром культурного життя столиці ще у ті часи, коли ані Театральної; ані метро взагалі у Києві не було.
Історія будівлі веде початок від 1891 року, коли відомий режисер, актор та менеджер Микола Соловцов заснував тут перший у Києві стаціонарний театр. Свої перші вистави його трупа грала саме у тому приміщенні, де і сьогодні працює Театр імені Лесі Українки.
Історикам ця будівля відома як «Дім Бергоньє», ім’я ж видатної поетеси театр отримав значно пізніше – у 1941-му, коли на весь Київ гриміла слава українчиного «Камінного господаря» у постановці Констянтина Павловича Хохлова. То був справжній театральний хіт, тож серед режисерів різних поколінь цього театру стало доброю традицією презентувати свою версію цієї п’єси.
Сузір’я корифеїв та майстрів сцени
За століття у театрі сформувалася унікальна акторська та режисерська школа. У різні часи глядачі захоплювалися грою Михайла Романова, Юрія Лаврова, Марії Стрєлкової, Любові Добржанської, Миколи Свєтловидова, Євгенії Опалової, Віктора Добровольського та Віктора Халатова.
Наступне покоління корифеїв – Олег Борисов, Павло Луспекаєв, Кирило Лавров, Микола Рушковський, Сергій Філімонов, Ада Роговцева, Валерія Заклунна, а також «муза Сергія Параджанова» Лариса Кадочнікова, яка продовжує виходити на сцену. Старше покоління акторів – Борис Вознюк, Ірина Дука, Лідія Яремчук – ті, чия присутність змушує трупу «тримати марку» і не поступатися рівнем майстерності.
Афіші театру прикрашали імена видатних композиторів (Бориса Лятошинського, Юрія Шапоріна) та сценографів-класиків (Анатолія Петрицького, Даніїла Лідера, Морица Уманського, Давида Боровського). Пам’яті останнього в закладі присвячено окремий музейний простір – «Простір Давида Боровського».
Три сцени та міжнародне визнання
Сьогодні театр працює одразу на трьох майданчиках – Основній, Новій та Сцені під дахом. Це дозволяє формувати різноплановий репертуар: від класики Шекспіра, Ануя та Міллера до сучасної європейської драматургії (Стівенс, Макдонах, Карон) і творів українських класиків – Шевченка, Довженка та Лесі Українки.
Театр об’єднує глядачів усіх вікових категорій: від наймолодших шанувальників казок до поціновувачів класичної академічної традиції. Окрім того, колектив добре знають за кордоном – вистави з аншлагами проходили в Лондоні, Тель-Авіві, Мюнхені, Нью-Джерсі, Кракові та багатьох інших містах світу, доводячи, що поєднання психологічного та українського самобутнього театру зрозуміле будь-якій аудиторії.
Перші, хто відчинив двері після початку повномасштабного вторгнення
Повномасштабна війна 24 лютого 2022 року змінила життя закладу. Частина працівників зі зброєю в руках встала на захист України, інші розгорнули потужний волонтерський рух.
Щойно загарбників відкинули від столиці, Театр імені Лесі Українки першим у Києві відновив роботу для глядачів. У складні часи заторів, комендантської години та тривог репетиції й прем’єри стали для киян важливим символом того, що життя триває.
З грудня 2022 року театр очолює Кирило Кашліков. В очікуванні Перемоги колектив створює нові вистави, збирає аншлаги та щодня пише наступні сторінки своєї столітньої історії.
До слова, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки оголосив новий порядок проведення вистав під час повітряної тривоги. Порядок дій залежить від встановленого рівня загрози. Після оголошення червоного рівня загрози театр негайно зупиняє показ вистави. Глядачів закликають прямувати до найближчого укриття, яким є станція метро «Театральна», а показ поновлять після відбою тривоги або зниження рівня небезпеки. Під час жовтого рівня загрози показ вистави не зупинятиметься, а нові вистави розпочинатимуться за розкладом. Перебування в залі чи будівлі театру в цей час залишається на власний розсуд глядачів.
