У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували цвітіння одного з найзагадковіших видів поліських орхідей – гніздівки звичайної. Ця рідкісна рослина веде надзвичайно таємний спосіб життя і наразі занесена до Червоної книги України. Про унікальні особливості знахідки розповіли співробітники пресслужби заповідника, інформує «Главком».
Науковці зазначають, що гніздівка повністю втратила хлорофіл і взагалі не здатна до фотосинтезу. Більшу частину свого життя вона проводить у сутінках під землею, а всі необхідні поживні речовини отримує завдяки грибниці, паразитуючи на мікоризоутворюючих грибах. Через них вона фактично живиться органічними речовинами, які дерева передають своїм грибним симбіонтам. Такий специфічний спосіб живлення у науковому середовищі називають мікогетеротрофією.
Дивовижна історія цієї орхідеї починається ще з насінини, яка може прорости лише за участю гриба, і цей тісний зв’язок зберігається протягом усього її життя. За сприятливих умов гніздівка здатна до десяти років залишатися під землею, де поступово формує кореневище з густо переплетеним корінням. Оскільки зовні воно нагадує пташине гніздо, ця особливість і стала основою її української назви.
Лише приблизно на десятому році життя крізь товщу торішнього листя під пологом лісу нарешті з’являється жовтувато-бурий квітконос. Позбавлений зеленого забарвлення, він залишається майже непомітним серед опалого листя, ніби навмисно маскується від сторонніх очей. Це разюче відрізняє гніздівку від більшості інших квіткових рослин, які приваблюють запилювачів яскравими барвами.
Попри свою непоказність, квітки гніздівки живуть до двох місяців і виділяють ніжний медово-ванільний аромат, який ефективно приваблює комах. Після завершення періоду цвітіння рослина може знову на кілька років повністю «зникнути» під землею, очікуючи відповідних умов для своєї наступної появи на поверхні.
Через надзвичайно специфічну біологію, тотальну залежність від мікоризних грибів, а також внаслідок руйнування природних місць зростання й порушення лісових ґрунтів чисельність гніздівки звичайної в Україні стрімко скорочується. Саме тому цей унікальний вид перебуває під суворою охороною держави.
Нагадаємо, у Києві цього року збільшили кількість міських ділянок із режимом обмеженого скошування трави до 119 локацій загальною площею 251 гектар. Щороку з початком теплого періоду скошування трави стає однією з найбільш обговорюваних тем серед киян, оскільки частина мешканців активно підтримує природні підходи до утримання дикорослих зон, а інші віддають перевагу традиційним доглянутим газонам. Саме тому в місті вже кілька років поспіль застосовують диференційований підхід до утримання територій відповідно до їхнього безпосереднього функціонального призначення.
До слова, життя в мегаполісі не обмежується лише стінами квартири, а наявність парку під боком стає одним із важливих критеріїв при виборі житла. Дослідження міської інфраструктури показало неочікувані результати: центральні райони виявилися зеленішими за деякі спальні масиви. Найзеленішими районами Києва є Солом’янський і Святошинський – в обох показник озеленення сягає 51%. Це райони, де парки, сквери та газони займають понад половину всієї території.
До слова, на бульварі Амвросія Бучми, що у Дніпровському районі столиці, квітує тюльпанове дерево. Про це повідомили у районному комунальному підприємстві по утриманню зелених насаджень, інформує «Главком».
