В Київській міській державній адміністрації пояснили, чому метро не залишаються вночі на станціях незважаючи на те що тисячі киян використовують станції як укриття під час нічних тривог. Згідно з поясненням, оприлюдненим пресслужбою КМДА, вночі в тонелях проводяться роботи з обслуговування та ремонту, передає «Главком».
«Столичний метрополітен працює цілодобово. Вдень він забезпечує перевезення пасажирів. А вночі, коли можна зняти напругу 825 В із контактної рейки, майже 700 працівників ремонтують та обслуговують інфраструктуру й обладнання. Саме в цей час проводять більшість ремонтів, від яких безпосередньо залежить безпека руху поїздів», – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що одним із найважливіших і водночас найскладніших видів робіт є обслуговування та ремонт колій і тунельних споруд, що можливе винятково вночі, коли відсутній рух пасажирських поїздів. Кожної ночі фахівці профільних служб замінюють рейки, шпали, стрілочні переводи та інші елементи колійного господарства. Також тривають роботи з утримання тунельних споруд, зокрема фахівці оглядають і обстежують склепіння, ліквідовують течі та мокрі плями, перевіряють габарити штучних споруд тощо.
Під час технологічного нічного «вікна» також проводять дефектоскопію рейок, щоб контролювати технічний стан і своєчасно виявляти можливі пошкодження рейок. За одну нічну зміну бригада перевіряє близько 3 км колії.
Для виконання цих робіт коліями рухається технологічний транспорт – для доставки необхідного обладнання, інструментів, матеріалів, а також рейок і шпал. Цей транспорт щоночі курсує всіма тунелями підземки та забезпечує важливу логістику від виробничих цехів до безпосереднього місця виконання робіт.
Загалом за перше півріччя фахівці «Київського метрополітену» замінили 1 705 метрів рейкової нитки, 1 136 дерев’яних шпал, 335 перевідних брусів, 212 напівшпалків та 195 підкладок типу «метро».
Крім робіт на коліях, у нічний час обслуговують системи сигналізації, зв’язку та безпеки, що розташовані в тунелях, а також ремонтують і замінюють обладнання систем електропостачання та інших інженерних мереж.
«Проведення цих робіт потребує зняття напруги з контактної рейки, повної відсутності руху поїздів і використання технологічного транспорту – мотодрезини. Саме тому в нічний час рухомий склад не розміщують на коліях станцій метро», – наголосили в КМДА.
Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про встановлення нових тарифів на проїзд у комунальному громадському транспорті столиці. Згідно з документом, із 15 липня вартість разової поїздки у метро, автобусах, трамваях, тролейбусах та на фунікулері становитиме 30 грн.
Як раніше повідомляли у Департаменті економіки та інвестицій КМДА, разовий тариф на проїзд у комунальному транспорті столиці на рівні 30 грн розрахований за фактичними витратами підприємств і є компромісним варіантом. Справжня ж собівартість перевезень є значно вищою. У профільному департаменті зазначають, що столичні транспортні підприємства розрахували економічно обґрунтований тариф на 2026 рік, який для проїзду в метро становить 64,60 грн, а для проїзду в автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері – 44,14 грн. Зважаючи на високу соціальну чутливість питання, влада не стала піднімати планку до економічно обґрунтованого рівня. Пропонований тариф у 30 грн базується на фактичних витратах за минулий рік, а не на планових показниках року поточного.
«Главком» писав, що місячний проїзний на комунальний наземний транспорт Києва та метрополітен після зміни тарифів займе четверту сходинку серед проїзних в столицях Європи. Дорожче тільки в Лондоні, Амстердамі та Стокгольмі.
