«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».
Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!
У сьогоднішньому випуску поговоримо про «витримки». Автор детективів Андрій Кокотюха у себе в фейсбуці нещодавно написав: «Читаю витримки виступу Гуйла» (маючи на увазі виступ Путіна на «Валдаї»). Пан Андрій часто бере на кпини філологів, письменників та інших діячів, закидаючи їм неграмотність, некомпетентність і мовний несмак (особливо перепадає всім, хто вживає чи просуває фемінітиви). Однак це дивовижно на тлі помилок, яких він повсякчас припускається.
Що таке «витримки виступу»? Так недоладно пан Кокотюха переклав російські «выдержки». За тлумачним словником «витримка» – це: 1) уміння володіти собою; 2) те саме, що витримування (хім. процес); 3) час, протягом якого відкрито обʼєктив фотоапарата.
Схоже за значенням – російське «выжимки». Та в українській мові «вичавки» вживаються в прямому значенні (залишки після вичавлювання соку, олії).
Натомість невеликий уривок, частину або цитату з якого-небудь тексту чи виступу в українській мові правильно називати витягом. Словник подає приклад з Оксани Забужко, яку Кокотюха кпинить найчастіше (а краще б повчився в неї): «Витяг [із промови] узято навмання, він абсолютно типовий» (О. Забужко). Якщо ж Забужко не авторитет, то ось Іван Франко: «Жваво взявся я до праці і зробив .. силу цікавих витягів з листів та щоденників Федоровича».
Не бійтесь заглядати у словник. Це побажання всім, а не тільки Кокотюсі.
• 1 •
Тамара Чемерис: Добрий день. З усіх медіа на цьому тижні лилися заголовки «фракція виключила Гончаренка». Та чомусь це «виключила» геть не лягає на нашу мову. Це моє упередження чи справді помилка?
Сучасний академічний тлумачний словник досить демократичний і містить «виключати» («усувати зі складу чого-небудь, позбавлятися»). Але є там і «відраховувати» – «виключати з числа членів якоїсь організації, установи, закладу». Тобто у випадку з Гончаренком можна було вжити й «відрахували». Щодо помилковості «виключати», то це справді калька з російської. Погляньмо: виключити світло – вимкнути; виключити ймовірність – відкинути; виключити діагноз – спростувати; виключити зі списку – вилучити; виключення з правила – виняток і т. д. Тобто є певна система, яка свідчить на користь заміни таких кальок іншими словами.
• 2 •
Володимир Гурченко: Добрий день. Громадський діяч Олексій Кляшторний у фейсбуці написав: «Безмізкі люди, хто готові підтримати це, абсолютно не здають собі звіту, що буде далі». Що таке «здавати собі звіту»? Чи правильно висловився цей пан?
Ні, неправильно. Так він переклав російське «отдавать себе отчет». Українською це «бути свідомим чогось». Тому треба було написати «абсолютно не свідомі того, що буде далі». Також маю зауваження щодо «хто готові». «Хто» – це однина, тому узгодження має бути «хто готовий».
• 3 •
Єлизавета Вишневська: Пані Ольго, під час посилення російських повітряних ударів доводиться часто читати в мережі фрази російською, як-от «брать измором» або «прекратите стенания». Допоможіть це перекласти українською. Дякую.
«Стенание» (книжне слово) і «стон» мають спільне походження. Тому українською можна перекласти як «припиніть стогнати» або «скиглити / скімлити / квилити». А «измор» – це виморювання чи замора. У «Словнику сталих виразів» Виргана і Пилинської (1959 р.) фразу «измором города берут» перекладено як «довга облога – над містом перемога» та «заморою міста здобувають». Але можна перекласти й буквально: брати виморюванням, заморою, адже може йтися не тільки про міста, а й коли довго чогось домагаються, просять, докучають. Наприклад, «студент узяв викладача заморою і вдруге пересклав іспит».
• 4 •
Оксана Коваль: Вітаю. Потрапила до рук художня книжка Сью Гінценберґс «Пенсійний план», де на обкладинці було написано таке: «Троє дружин мріють про нове життя. Троє чоловіків стоять у них на шляху». Чи можна казати «троє дружин»?
Ні. Правильно – три дружини. Однак старший науковий співробітник Інституту мовознавства НАН України Олександр Скопненко констатує розхитування цього правила і наводить цитату з підручника «Сучасна українська літературна мова» (1997) Грищенка і Мацько: «Застереження про неможливість поєднання аналізованих числівників з іменниками жіночого роду на позначення осіб не можна вважати абсолютним, тому що відповідні сполуки фіксуються в мовній практиці». Тобто можна казати «троє дівчат», «троє жінок» тощо. Але «троє дружин» звучить так само безглуздо, як і «троє дитин». Ну а чоловіки стоять у жінок не на шляху, а на заваді.
• 5 •
Ольга Цурка: Пані Ольго, прошу допомоги: ранній – найранніший?
Для слова «ранній» уживаємо аналітичну (двослівну) форму вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників: більш ранній, найбільш ранній.
• 6 •
Тетяна, Київ: Будь ласка, підкажіть, чи потрібна тут кома: «В Києві майже як у Парижі».
Ні, не потрібна. Не ставимо перед сполучником «як» після слів «майже», «зовсім», «цілком», «точнісінько», «передусім», «не».
• 7 •
Ксенія Карапуць: Чи є в українській мові слово «припіднімати»?
Немає. Кажемо «трохи підняти» або «невисоко підняти». Хоча дієслова з префіксом «при» на позначення неповноти дії в українській мові є: призупинити, прикрити, притрусити тощо.
• 8 •
Андрій Бабич: Як перекласти слово «бессмысленный»: беззмістовний чи безсенсовий? Наприклад, коли йдеться не тільки про кіно чи книжку, в яких бракує змісту, а й коли йдеться про щось, у чому немає сенсу, а не змісту.
Слів «безсенсовий» чи «безсенсний» немає, їх не фіксують словники. Є тільки «беззмістовний». «Безсенсового» не вживали й письменники. У корпусі текстів нуль результатів за цим пошуком. Можна також уживати «марний / даремний», якщо в чомусь немає сенсу або доцільності.
• 9 •
Іван Ткач: Вітаю. Всюди у браузері мені вистрибує реклама «безутискових шкарпеток». Чи правильно так називати шкарпетки, які не тиснуть, тобто нетиснучі?
Словники не наводять ні того слова, ні того, але слід орієнтуватися на активний ужиток. Усі виробники текстилю взяли собі «безутискові», тому це слово може прижитися. Альтернативи не бачу.
• 10 •
Анастасія, Київ: Добрий день. Чи є в українській мові слово «безалаберність»?
Немає. В українській мові це «безладність». А «безалаберна» людина – безладна людина.
«Главком»
