Тема підготовки Києва до нового опалювального сезону та захист критичних об’єктів у столиці котрий місяць не зникає з офіційних каналів комунікацій Офісу президента. Чергове засідання Ради нацбезпеки оборони, присвячене звітам керівників регіонів про стан виконання планів захисту, цьому підтвердження. 5 серпня РНБО затвердила перелік заходів, які має виконати Київ, щоб зміцнити захист насамперед об’єктів життєзабезпечення. Попередній розгляд плану стійкості Києва відбувся на початку березня. І тоді центральна влада його забракувала – відправили на доопрацювання.
Один із ключових показників, які навесні столична влада зобов’язалася виконати до кінця року, залишається у стадії реалізації. Йдеться про пошук додаткових 200 МВт розподільної електричної генерації за рахунок встановлення когенераційних установок. За словами заступника міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Костянтина Ковальчука, станом на 13 серпня, Київ виконав амбітну ціль на 25%.
Тут варто наголосити: у квітні керівництво країни для підсилення команди столичного мера Віталія Кличка відрядило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. Агентство відновлення прийшло не з пустими руками – уряд виділив йому 4 млрд грн з резервного фонду держбюджету на будівництво укриттів для енергооб’єктів столиці та резервного теплопостачання в зоні однієї ТЕЦ.
«У 2026 році силами Агентства відновлення було розпочато будівництво енергозахисту на 26 об’єктах. У цей же період київська влада власними зусиллями розпочала будівництво лише одного об’єкта», – описав ситуацію «Главкому» заступник міністра Ковальчук.
Костянтин Ковальчук працює у Міністерстві відновлення з грудня 2024 року. Зокрема, він був долучений до управління штабами з ліквідації наслідків у Кривому Розі (місто дві зими мало колосальні проблеми з опаленням через ураження ворогом інфраструктури, лише взимку 2025-го мешканці міста отримали стабільне тепло у свої оселі), а також в Києві. Саме Ковальчуку належить авторство словосполучення «План стійкості», яким тепер усюди послуговується влада, коли заходить мова про підготовку до опалювального сезону.
На початку інтерв’ю «Главком» просить заступника міністра пояснити читачам простими словами, що ж це за «плани стійкості», за невиконання яких керівництво країни часто критикує органи місцевих керманичів.
«Є класична підготовка до осіннього-зимового періоду, – береться пояснювати Костянтин Ковальчук. – Вона добре відома комунальним службам і підприємствам тепло-, водопостачання та каналізаційного господарства. Це щорічна заміна котлів, ремонт тепломереж тощо. І от з урахуванням тих викликів, які Україна пережила взимку 2026 року (добре пам’ятаю, як 9 січня 2026 року відбувся перший масований обстріл Києва), приступили до розробки певної надбудови для звичних переліків заходів підготовки. На початку лютого ми зрозуміли, що потрібно по-інакшому готуватися до наступних холодів та викликів. Ідея планів стійкості викристалізувалася у чотири напрямки для посилення територій. Перший – інженерний захист об’єктів критичної інфраструктури. Країна перейшла на другий рівень захисту (протишахедний) і вище. Тобто запит на облаштування габіонів (сітчасті конструкції, заповнені сипучими матеріалами) уже залишився в минулому і зараз не відповідає викликам для захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Другий напрямок – впровадження розподільної електричної генерації. Усе просто: якщо стратегічні об’єкти конкретної області споживають певну кількість мегават електроенергії, то потрібно акумулювати стільки ж за рахунок розподільної генерації на випадок блекауту.
Третій – резервні системи живлення для ключових об’єктів тепло і водопостачання. Як приклад, це можуть бути дизельні генератори на насосній станції.
І четвертий напрямок плану стійкості – резервування розподіленої теплової генерація. Замість великих ТЕЦ або котельнь ставитимемо менші котельні. Себто диверсифікується теплова генерація і зменшуються її ризики втрати.
Скажу більше: на рівні Кабміну термін «Плани стійкості» унормовано постановою №393 від 20 березня 2026 року. Щоправда, вище перелічені чотири напрямки планів стійкості не є догмою. Це, як конструктор: туди можна додавати зв’язок, укриття, логістичну стійкість…
На засіданні Ради національної безпеки і оборони 3 березня було розглянуто плани стійкості всіх областей і міста Києва. Координаційний центр схвалив їх, чим дав старт великому комплексу будівельних робіт.
Окрім плану стійкості Києва.
Так, за винятком столиці. Наскільки пам’ятаю, план стійкості Києва не знайшов схвалення і його повернули місцеві владі на доопрацювання.
Оцініть стан справ в регіонах стосовно готовності до осінньо-зимового періоду в умовах повномасштабної війни. Давайте одразу розмежуємо прифронтові і тилові області.
При Кабінеті міністрів діє координаційний центр під головування прем’єр-міністра. Наразі вже відбулося 13 засідань. На найвищому рівні країни постійно проводиться моніторинг стану виконання планів стійкості. Зокрема, обговорюються проблемні питання; глава уряду видає доручення з метою спрощення бюрократичних процедур, прискорення робіт та подальшого фінансування.
Моніторинг реалізації планів стійкості здійснюється по кожному з чотирьох напрямків, які я озвучив. До речі, ви влучно розділили – на прифронтові і тилові. Досвід і практика доводять, що прифронтові області біжать швидше за інших. Багато встановлюється когенераційного обладнання, блочно-модульних котельнь. Той же Харків має десятки розподілених теплових котелень, які минулої зими дали можливість без суттєвих зривів пройти опалювальний сезон.
Якщо поглянути у розрізі інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури, то всього в Україні навесні 2026 року додатково розпочато будівництво 455 таких укриттів. На середину серпня рівень готовності, наприклад, у Сумській і Миколаївській областях склав по 51%, у Запорізькій області – 50%. Це хороші показники, якщо узяти до уваги той факт, що вони зводяться з квітня цього року.
Хочу виокремити діяльність Агентства відновлення. Воно на себе взяло роботи на найбільших і складних інфраструктурних об’єктах, показуючи високі відсотки виконання.
Кілька слів про фінансування. Ще навесні уряд виділив 28 млрд грн з резервного фонду на плани стійкості. Наразі використано 70% цих коштів. Також Верховна Рада, коли вносила зміни до державного бюджету, погодила ще 40 млрд грн. Поки вказані гроші не розподілено між областями. Днями має вийти постанова Кабміну, яка врегулює це питання. Таким чином, матимемо 68 млрд грн на виконання планів стійкості. Орієнтовна потреба до кінця року – до 70 млрд грн.
Досвід і практика доводять, що прифронтові області біжать швидше за інших
Яка ситуація у тилових областях із енергозахистом?
Серед лідерів, наприклад, Волинська, Тернопільська, Вінницька та Житомирська області. У середньому, відсоток готовності більше 50-ти. У Волинській взагалі 57%. Це дані на 11 серпня. Ситуація змінюється щоденно, вона динамічна. Об’єктивний моніторинг здійснюється силами Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
«У Києві залишається ризикована зона»
Давайте предметніше поговоримо про столицю. 5 серпня РНБО затвердило план стійкості столиці України. Як до цього працювала київська влада: це були хаотичні дії чи якесь бодай мінімальне планування підготовки до опалювального сезону все ж було? Бо ж, наприклад, у розмові з «Главкомом» керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин оцінив готовність Києва до зими у тривожні 6%.
На березень план стійкості Києва налічував, здається, сім розділів. Окрім чотирьох базових, наприклад, туди входила ще енергоефективність.
Варто зазначити, що 5 серпня Рада національної безпеки і оборони схвалила оновлений план стійкості Києва. Відбулося корегування комплексу запланованих заходів і суми капіталовкладень. У свою чергу Київська міська рада доопрацювала повернений у березні план стійкості наприкінці червня. Та це не означає, що заходи з підготовки до енергозахисту столиці не проводилися. Навпаки. У квітні-травні уряд виділив 4 млрд грн з резервного фонду. За ініціативи КМДА Державне агентство відновлення взяло на себе суттєвий обсяг робіт щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Для порівняння: у 2026 році Агентство відновлення почало будувати укриття 26 об’єктів. Сама ж столична влада розпочала в цьому році лише один об’єкт захисту.
Також Київ впроваджує розподілену електричну генерацію. У них є мета – до кінця цього року ввести в експлуатацію 200 МВт розподіленої генерації. У цій цифрі сидить великий відсоток донорської допомоги. Ідеться про десятки когенераційних машин, закуплених за кошти міжнародних партнерів.
Крім того, Агентство відновлення за кошти резервного фонду розпочало впроваджувати четвертий напрямок плану стійкості – резервування розподіленої теплової генерація. Роботи тривають у зоні двох київських ТЕЦ.
Щоб бути до кінця відвертим, у Києві залишається ризикована зона. Тобто станом на сьогодні у міста немає готового технічного рішення, як додатково покрити 500-600 МВт розподільної теплової генерації.
Чи можна сказати, про який ідеться про район/райони столиці?
Це не конкретний район, це зона обслуговування. На ній розташовано понад дві тисячі багатоквартирних будинків. Нині місцева влада аналізує, які саме котельні доцільніше встановити, якої потужності і де саме будуть розміщені. У свою чергу держава готова при наявності цього технічного рішення допомогти з фінансуванням.
Ще киян турбує рівень захищеності Бортницької станції аерації. Останнім часом у ворожих пабліках почастішали згадки про цей критичний об’єкт. Що тут робиться?
Це об’єкт водовідведення. Щоб не підігравати ворогу, скажу так: об’єкт є в плані стійкості Києва. На ньому реалізуються певні заходи – як у частині резервування джерел живлення, так і в частині фізичного захисту.
Якщо узагальнити, який відсоток виконання плану стійкості Києва на середину серпня?
У розрізі завдань, які виконує Агентство відновлення, готовність складає 50-60%. Із задекларованих Києвом 200 МВт розподіленої електричної генерації, наразі введено 50 МВт. Тобто чверть від плану.
Окремо забезпеченість резервними джерелами живлення, за інформацією Київської міської державної адміністрації, тобто генераторами, – на рівні 60%.
За інформацією «Главкома», до формування плану стійкості столиці активно долучався позаштатний радник з питань інфраструктури та взаємодії з громадами, ексвіцепрем’єр Олександр Кубраков. Розкажіть більше про взаємодію міністерства відновлення з паном Кубраковим. У чому вона полягає?
Що стосується пана Олександра, то він дійсно долучався до опрацювання питань стійкості. Був дуже активним. Декілька разів я його бачив на спільних нарадах.
Мені відомо, що Олександр Кубраков спільно з Києвом ініціювли програму розміщення в багатоквартирних будинках і ОСББ систем незалежного резервного живлення. Якщо спростити: мова про великі генератори. У березні Кабмін випустив відповідну постанову, яка передбачає реалізацію вказаного експериментального проєкту.
«Львів у цілому виконує графік своїх робіт»
Повертаючись до серпневого засідання РНБО. На нараді було заслухано, окрім начальників обласних військових адміністрацій, звіт міського голови Львова Андрія Садового. Це означає, що Львів відстає від затверджених графіків? Скажіть, на що львівська влада має негайно звернути увагу, аби мінімізувати наслідки ймовірних масованих повітряних ударів ворога?
У форматі засідань РНБО триває постійний процес комунікації з очільниками областей та очільниками міст. Не можу сказати, що заслуховування міського голови Львова – це маркер того, що місцева влада щось не так реалізовує. За даними моніторингу, Львів у цілому виконує графік своїх робіт.
Крім того, держава фінансує ремонти і захист об’єктів комунальної форми власності. У свою чергу місцева влада долучається співфінансуванням. Формула така: 80% на 20%. На прифронтових територіях вливання коштів з боку держави більше – до 90%. Решту десять відсотків залучають місцеві бюджети.
Станом на 13 серпня, реалізація заходів планів стійкості в Україні, зокрема, в частині інженерно-фізичного захисту (всього 455 об’єктів) складає 41,1%. Ще раз наголошую: всі об’єкти розпочаті навесні цього року.
За другим напрямком – впровадження розподільної електричної генерації – є план введення в експлуатацію 1,6 ГВт. Точної цифри, скільки наразі виконано, мені невідомо. Тут кураторство здійснює Міністерство енергетики.
Що стосується розподільної теплової генерації, то загальний план складає 2,5 ГВт. Загалом області законтрактували обладнання (у тому числі блочно-модульні котельні) на 1,6 ГВт.
Якщо не буде планової підготовки і система не працюватиме внаслідок аварій, то жоден план стійкості не врятує
І останній напрямок – резервні джерела живлення (насамперед генератори) для об’єктів критичної інфраструктури. Загальна потреба затверджена на рівні 1,2 ГВт. Згідно з виконанням планів стійкості, зараз маємо 915 МВт, це 75%.
Є області, які стовідсотково забезпечені генераторами. З тилових – Закарпатська і Волинська. Прифронтові – Чернігівщина і Миколаївщина.
Важлива ремарка. Плани стійкості повинні реалізовуватися у комплексі зі звичними заходами з підготовки до зими на зразок модернізації котелень чи заміни мереж. Бо якщо не буде планової підготовки і система не буде працювати внаслідок аварій, то жоден план стійкості не врятує.
Цікаве спостереження. За попередній опалювальний сезон в Україні не відбулося значної аварії у системі тепло і водопостачання. За винятком пошкоджень, завданих обстрілами росіян. Це говорить про те, що комунальники та влада в цілому, відповідально підійшла до цього питання.
До речі, нашими планами стійкості зацікавилася посолка Литви в Україні Інга Станітє-Толочкене. Говорили з нею про конкретні заходи, детально їх аналізували. Я так розумію, що литовці вже готуються до можливих непередбачуваних викликів з боку Росії, а тому моделюють українські плани стійкості на свої території. Не виключено, що невдовзі ми почуємо про те, що Україна експортує продукт плану стійкості в інші країни.
Віталій Тараненко, «Главком»
