Російські удари по українській промисловості поставили під загрозу роботу металургійних підприємств і економічну стабільність міст, які десятиліттями залежать від великих заводів. Особливо складна ситуація склалася у Запоріжжі, де після масованої атаки зупинилася «Запоріжсталь». Про це йдеться у великому репортажі німецького видання Der Spiegel.
«Запоріжсталь» виробляє чавун і сталь із 1933 року. Навіть після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році доменні печі підприємства вдалося знову запустити приблизно через півтора місяця. Однак після атак у 2026 році виробництво опинилося під загрозою повної зупинки, пише видання.
У ніч на 11 серпня підприємство зазнало масованого ракетного удару. Загинули вісім працівників, ще 26 були поранені. Після атаки жодна з чотирьох доменних печей не працювала. «Це наймасштабніші руйнування з часів Другої світової війни», – каже генеральний директор «Запоріжсталі» Тарас Шевченко.
Втім, масштаб проблеми значно ширший за сам завод, йдеться в репортажі: безпосередньо на «Запоріжсталі» працюють близько 8 тис. людей. Якщо враховувати постачальників, логістичні компанії, енергетику та комунальний сектор, підприємство забезпечує роботою близько 50 тис. осіб. Тому тривала зупинка комбінату означатиме втрати не лише для металургії, а й для економіки всього Запоріжжя. Йдеться про робочі місця, доходи підприємств-суміжників та загальну ділову активність у місті.
«Ситуація є частиною системного скорочення української металургійної бази. Після 2014 року Україна втратила низку великих підприємств на окупованих територіях. Після початку повномасштабної війни були втрачені «Азовсталь» та Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. Через це значення заводів, які залишалися на підконтрольній Україні території, постійно зростало. Тепер під загрозою опинилися вже й вони», – пише видання.
Для Запоріжжя ситуацію ускладнює близькість фронту. Місто регулярно зазнає ударів, зокрема керованими авіабомбами, а небезпека поступово наближається до промислових і транспортних об’єктів.
Окрім фізичного руйнування заводів, металургія стикається ще з кількома системними проблемами. Єдина в Україні шахта коксівного вугілля припинила роботу через війну. Чорноморські порти значною мірою зупинили діяльність, а Європейський Союз зменшив імпортні квоти для української сталі.
Для «Запоріжсталі» ситуація особливо складна: раніше 70% сталі із Запоріжжя йшло на експорт. На тлі проблем із чорноморськими портами, скорочення квот ЄС та втрати джерела коксівного вугілля Der Spiegel ставить під питання майбутню прибутковість такого виробництва, а відтак – і витання виживання міста, яке втратило своє найбільше підприємство.
