Українська металургія переживає найглибшу кризу за час повномасштабної війни. Після серії російських ударів у серпні-вересні зупинилися або різко скоротили роботу ключові металургійні підприємства, а випуск сталі у серпні впав на 57,3% у річному вимірі. Ця ситуація становить загрозу для валютної виручки, міст та залізниці.
Найбільших руйнувань зазнали «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг». Лише по «Запоріжсталі» та «Каметсталі» з серпня було випущено 22 балістичні ракети, з них 17 – по запорізькому комбінату. Унаслідок атак загинули 13 працівників, ще 55 дістали поранення. «Запоріжсталь» і «Каметсталь» наразі повністю зупинені, фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та можливості відновлення.
У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося на 57,3%, до 277 тис. тонн. Випуск чавуну впав на 65,6%, прокату – на 57,4%. Видобуток залізної руди у першому півріччі скоротився на 18,8%, а експорт прокату – удвічі. До повномасштабної війни частка ГМК у ВВП становила близько 10,3%, а у 2025 році знизилася до 5,5%.
Директор GMK Center Станіслав Зінченко називає нинішню ситуацію «ідеальним штормом»: до російських атак додалися блокада морської логістики, високі витрати, проблеми із залізничними перевезеннями, обмеження ЄС та CBAM.
Криза вже поширюється за межі самої металургії, адже галузь є одним із найбільших джерел валютної виручки та забезпечує роботою близько 270 тис. людей. У 2025 році ГМК приніс Україні близько $6,2 млрд валютних надходжень.
Крім того, зупинка комбінатів також створює ризик зростання залежності від імпорту металу. Ввезення довгого прокату вже збільшилося на 64%, а продажі української продукції на внутрішньому ринку скоротилися на 7,6%.
Старший аналітик Dragon Capital Денис Саква попереджає: Україна буде змушена більше закуповувати сталі в Туреччині, ЄС та Китаї. «Ми втрачаємо валютну виручку і змушені вимивати валютні резерви на купівлю імпортного металу, що суттєво погіршить торговельний баланс», – зазначив він.
Наслідки відчують і суміжні галузі: скоротяться вантажоперевезення «Укрзалізниці», споживання ресурсів та завантаження підприємств, пов’язаних із металургією. Окремий ризик – ситуація у промислових містах: «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишаються одними з головних роботодавців і платників податків у Запоріжжі, Кам’янському та Кривому Розі.
У 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 млрд грн податків, «Запоріжсталь» – близько 4 млрд грн, «Каметсталь» – майже 2 млрд грн. Тривалий простій означає одночасне падіння доходів працівників і місцевих бюджетів.
Аналітики вважають, що технічно відновлення підприємств можливе, але його доцільність залежатиме від безпекової ситуації. Без захисту від повторних атак вкладати десятки мільйонів доларів у ремонт стає дедалі ризикованіше.
Серед ключових шляхів виходу з кризи Зінченко називає залучення міжнародного фінансування для відбудови та модернізації заводів, відновлення морської логістики, забезпечення «Укрзалізниці» локомотивами, а також переговори з ЄС щодо скасування квот і звільнення українського металу від CBAM.
«Без цих заходів навіть відносна тиша на фронті не дозволить промисловим гігантам галузі повернутися до повноцінної роботи», – підсумував він.
