Державна аудиторська служба України виступає за створення в Україні дієвого «чорного списку» недобросовісних постачальників за європейським зразком, який унеможливить їхню участь у державних закупівлях. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.
За словами Басалаєвої, нині компанії, які порушують правила закупівель, уже потрапляють до переліку порушників, який формує Антимонопольний комітет України. Цей список синхронізований із системою Prozorro, де такі компанії позначаються «червоним» кольором.
Водночас чинний механізм має суттєве обмеження.
«Заборона Антимонопольного комітету стосується лише конкурентних торгів. Коли ж, наприклад, говорити про прямі контракти, зокрема для потреб Міноборони, то у «токсичної» компанії все одно залишається можливість підписати пряму угоду із замовником в обхід «червоного прапорця», – пояснила очільниця відомства.
Саме тому Держаудитслужба вже кілька років просуває ідею створення окремого «чорного списку» за аналогією з європейською системою Early Detection and Exclusion System.
«Коли хтось намагається ошукати державу, наприклад, порушив процедуру закупівлі, невчасно виконав контракт або поставив неякісну продукцію, таких потрібно відправляти в «бан». Тоді постачальники та підрядники точно переосмислять, що якісно виконувати контракти – вигідніше», – наголосила Басалаєва.
Вона також повідомила, що після набуття чинності нового закону про публічні закупівлі запрацює окремий «чорний список» порушників вимог щодо локалізації виробництва. До нього потраплятимуть виробники, які подаватимуть недостовірні дані про рівень локалізації своєї продукції.
Крім того, розроблена Держаудитслужбою Національна стратегія захисту фінансових інтересів ЄС, яка нині перебуває на розгляді уряду, передбачає консультації з європейськими експертами для створення збалансованого механізму відсторонення недобросовісних учасників закупівель. У відомстві розраховують, що після його відпрацювання за європейськими стандартами систему можна буде поширити на всі державні закупівлі.
Нагадаємо, після скандалів із закупівлями продуктів для армії ситуація із забезпеченням військових покращилася. Водночас у системі закупівель продовольства для військових аудитори й надалі фіксують низку порушень.
Раніше Басалаєва повідомила, що за результатами перевірок оборонних контрактів упродовж березня-травня 2026 року до державного бюджету вже повернули 7,3 млрд грн. За її словами, йдеться про зайво переплачені державними замовниками кошти за виконання контрактів, а також авансові платежі. Серед найпоширеніших порушень, які виявляють аудитори, вона назвала завищення витрат ще на етапі укладання договорів.
