Україна зіткнулася з найнапруженішою бюджетною ситуацією від початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Проблеми з ліквідністю вже виникли, а їхні наслідки можуть позначитися на фінансуванні відновлення та захисту інфраструктури. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Euronews.
Щорічна потреба України у зовнішньому фінансуванні залишається на рівні близько $50 млрд. Водночас попередньо непокрита потреба на 2027 рік становить $32,6 млрд.
На тлі нестачі коштів державі, ймовірно, доведеться відтермінувати частину видатків, які безпосередньо не пов’язані з війною. «Ми вже спостерігаємо певні проблеми з ліквідністю і передбачаємо певний дефіцит у нашому бюджеті. Це означає, що через брак ліквідності нам, можливо, доведеться відкласти деякі виплати, не пов’язані з війною», – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Водночас проблеми з ліквідністю не повинні позначитися на виконанні Україною зобов’язань перед зовнішніми кредиторами. Найбільш відчутними наслідки можуть стати на місцевому рівні. Зокрема, під ризиком відтермінування опиняються окремі видатки на відновлення та захист інфраструктури. Це відбувається на тлі підготовки країни до зимового періоду.
Одним із потенційних джерел додаткового фінансування Київ вважає заморожені російські активи. Україна закликає Європейський Союз повернутися до питання використання близько $300 млрд російських коштів.
Новий український план передбачає зміну механізму відповідальності за активи, значна частина яких наразі зберігається в Бельгії. Пропозиція має зменшити юридичні ризики для бельгійського уряду та депозитарію Euroclear.
Зокрема, розглядається перенесення функції зберігання заморожених російських активів із бельгійської юрисдикції на рівень Європейського Союзу.
Нагадаємо, Україна паралельно запропонувала ЄС розглянути можливість використання лише частини заморожених російських активів як першого кроку. Київ обговорює з європейськими партнерами декілька способів покриття дефіциту оборонного та цивільного бюджетів.
Питання коштів РФ знову повернулося до порядку денного після того, як Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція закликали Європейську комісію вивчити нові варіанти використання заморожених активів.
