У російських закладах вищої освіти та науково-дослідних інститутах активізувалося витіснення співробітників, які виступали проти війни та діючої влади. Про це пише «Главком» із посиланням на T-invariant.
Зазначається, що викладачів та науковців масово викликають на співбесіди силовики, а керівництво установ відмовляється продовжувати з ними контракти через попадання до неофіційних переліків «неблагонадійних». Особливо масштабно ця практика застосовується в Санкт-Петербургському державному університеті (СПбГУ), де за безпековий напрям відповідає колишній керівник місцевого центру «Е», а також у Європейському університеті та педагогічних вишах Москви й Петербурга.
Підставами для потрапляння до списків, які в окремих закладах називають «світлофором», стають підписи під відкритим антивоєнним листом науковців (який підписали понад 8,5 тис. осіб), давня реєстрація на сайті «Умное голосование», підтримка правозахисників або антивоєнні дописи в соцмережах.
У 2026 році ФСБ поновила допити підписантів листа, погрожуючи кримінальним переслідуванням та дисциплінарними заходами. За словами звільнених фахівців, єдиними умовами для викреслення зі списків силовики називали публічну співпрацю з владою, донати до фонду підтримки учасників війни «Защитники Отечества» або відкликання власних підписів під зверненнями.
Нагадаємо, український волонтер і підприємець із Маріуполя Михайло Пуришев заявив, що федеральна служба безпеки Росії шантажувала його 18-річним сином, який перебуває на території РФ. За словами волонтера, російська спецслужба вимагала від нього співпраці та погрожувала сину. Після цього Пуришев вирішив сам вирушити до Росії, щоб спробувати врятувати його.
Раніше «Главком» розповідав, як російські спецслужби використовують близьких українців для вербування та отримання розвідувальної інформації.
Представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими зазначали, що спочатку росіяни можуть пропонувати допомогу або інформацію про рідну людину, однак згодом спілкування переходить до тиску та шантажу. В обмін на обіцянки допомогти близьким українців можуть змушувати фотографувати певні об’єкти, передавати відомості про військові підрозділи або виконувати інші завдання.
