Між тривогами вдалося сьогодні побачити допрем’єрний показ проєкту ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ. Він об’єднав на одній сцені зірок одразу двох провідних столичних труп – Театру ім. Лесі Українки та Театру ім. Івана Франка. І не лише їх…
У цій постановці сміливо поєднано драматичну поему Лесі Українки «Кассандра» з античними міфами та сучасним осмисленням воєнного досвіду, фокус зміщено на тему пам’яті, жіночого голосу та невідворотності правди: від «людей не потрібна правда, їм хочеться добре жити» до «правда врятує світ».
Але щоб упіймати всі тонкі сенси, глядачам точно треба прихопити західну оптику: бо маємо переосмислення класичного тексту крізь європейську театральну мову. Часом здається, що бачення постановчої групи надає знайомим сюжетам інших вимірів. Над проєктом працював польський режисер Ґжеґож Яжина разом із міжнародною командою.
Акторський ансамбль… Може закрутитися голова від довгого списку суперзірок: Акмал Гурєзов, Євген Нищук, Ольга Голдис, Тетяна Міхіна, Віталій Ажнов, Наталя Доля, Наталія Кобізька, Павло Текучев, Олександр Яцентюк…
Але як казав незабутній Валерій Лобановський, краще створити команду-зірку, а не команду зірок. Чи вдалося творцям ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ поєднати яскравих і самобутніх зірок української сцени в довершений ансамбль – варто йти дивитися особисто та складати враження.
Особливе захоплення – продюсерці проєкту Оксані Немчук, яка змогла зібрати усіх цих людей в одному місці посеред війни. Вийшло красиво. Це титанічна праця.














