Росія виявилася нездатною впоратися з паливною кризою, що виникла на внутрішньому ринку внаслідок ударів Сил оборони України по російській нафтовій інфраструктурі. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на звіт американського Інституту вивчення війни (ISW).
За даними аналітиків, для стабілізації ситуації російська влада продовжила заборону на експорт дизельного пального та палива для морських суден, а також зберегла мораторій на продаж за кордон бензину й авіапального. Проте ці обмеження не дають очікуваних результатів, і наслідки атак відчуваються в РФ дедалі сильніше.
В ISW наголошують, що систематичні українські удари не лише змушують цивільне населення Росії відчувати наслідки війни, а й позбавляють Москву експортних можливостей. Через це РФ втратила здатність повною мірою скористатися зростанням світових цін на нафту, яке спостерігалося протягом останніх місяців через конфлікт на Близькому Сході.
Раніше повідомлялося, що у Нижньому Новгороді перед приїздом російського диктатора Володимира Путіна на більшості АЗС знову з’явився бензин, який останнім часом був дефіцитним. Водночас на частині заправок утворилися черги.
На низці заправних станцій у Нижньому Новгороді, зокрема «Лукойл» та «Газпромнефть», водії знову змогли придбати бензин. Однак поява пального не означає, що дефіцит у регіоні вдалося подолати: біля окремих АЗС сформувалися черги, а частина станцій продовжує працювати з обмеженим асортиментом.
Як відомо, Москва почала забирати бензин у регіонів на тлі паливної кризи: пальне почали пріоритетно спрямовувати до столиці, хоча дефіцит уже охопив низку інших областей.
За даними Reuters, виробництво бензину в РФ наприкінці серпня скоротилося приблизно до 70% від обсягу внутрішнього попиту. Два галузеві джерела агентства повідомили, що російські підприємства зараз виробляють близько 80 тис. тонн бензину на добу, тоді як потреба внутрішнього ринку становить близько 115 тис. тонн.
Російський ринок щодня недоотримує близько 35 тис. тонн бензину. У серпні середньодобове виробництво становило приблизно 90 тис. тонн, що відповідало близько 80% від внутрішнього попиту.
