Новому уряду України поставлено одне з ключових завдань – підготовка до зимового періоду. Невідомо, чим тоді займався старий уряд, але новому роботи буде дуже багато. Як тоді буде відбуватися передзимовий перехід від матріархату до патріархату у Кабміні при постійному якорі – Денису Шмигалю (зберіг посаду міністра енергетики)?
Отже, станом на середину літа 2026 року економіка України входить в осінньо-зимовий період 2026-2027 рр. з вищою, ніж рік тому, чутливістю до різного роду шоків, в першу чергу – енергетичного та логістично-експортного, не будемо відкидати і ризику неритмічного зовнішнього фінансування. Реальний ВВП у І кварталі 2026 року вже скоротився на 0,6% р/р, інфляція в червні сповільнилася до 7,2% р/р, а офіційний курс гривні на 24 липня 2026 року становив 44,8 грн/дол.
Серед головних позитивних факторів – наявний зовнішній буфер. Міжнародні резерви на 1 липня 2026 року становили $51,3 млрд і покривали 5,2 місяця майбутнього імпорту – про це нам постійно повідомляє НБУ, радіючи імпорту, хоча краще би стимулював експорт. МВФ 20 липня 2026 року завершив перший перегляд програми EFF та підтвердив, що Україна зберегла макрофінансову стабільність, а програма лишається профінансованою. Водночас Мінфін уже заклав на 2026 рік €45 млрд у межах Ukraine Support Loan, а НБУ оцінює очікуване офіційне зовнішнє фінансування у 2026 році на рівні понад $53 млрд.
Негативний фактор – звуження реального простору для помилки. За п’ять місяців 2026 року дефіцит поточного рахунку сягнув $18,1 млрд, а в липні 2026 року різке посилення атак РФ на портову інфраструктуру Одещини вже призвело до тимчасового припинення заходу суден за рішенням судновласників. За оцінками трейдерів і аналітиків, Україна втратила близько третини потужностей чорноморського зернового експорту. Якщо такий режим затримається на місяці, тиск на валютну виручку та курс гривні різко посилиться. Це може мати негативні наслідки вже в жовтні-листопаді.
На сьогодні базовий сценарій для гривні й інфляції лишається керованим, але тільки за умови, що одночасно виконуються регулярні надходження зовнішньої допомоги, проходження зими без глибокого дефіциту енергії, а також забезпечення експортної логістики через порти. За відсутності одного з цих елементів НБУ зможе певний час згладжувати шок резервами та валютними обмеженнями, але не без втрат для інших складових.
Макроекономічні фактори і бюджет
Картина макроекономічної динаміки залишається змішаною. З одного боку, інфляція вже однозначно нижча за торішні значення, а безробіття за прогнозом МВФ/НБУ перебуває близько 10% у 2026 році. З іншого – відновлення ВВП істотно сповільнилося: МВФ у липні 2026 року оцінює зростання на 1,0-1,6%, а Світовий банк у квітні – на 1,2%, прямо пов’язуючи слабкість із енергокризою, дорожчим паливом і воєнними ризиками, внутрішніми інституційними розбірками. При цьому актуальні повні дані ринку праці ще залишаються обмеженими, адже Держстат відновив обстеження робочої сили лише з січня 2026 року.
Фіскальна позиція залишається напруженою, але поки контрольованою завдяки донорам. За січень-червень 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,898 трлн грн, а касові видатки держбюджету становили 2,83 трлн грн; фактичні запозичення до загального фонду за цей період – 486,1 млрд грн, або лише 45,4% плану на півріччя. Це означає, що навіть за великої зовнішньої підтримки ризик касових розривів і надмірної концентрації видатків у кінці року не зник.
У 2026 році в бюджет уже вбудовано масштабний зовнішній ресурс – уряд розраховує на €45 млрд у межах Ukraine Support Loan. Проте це не скасовує базового факту: і НБУ, і МВФ оцінюють дефіцит сектору держуправління без грантів на рівні близько 21% ВВП у 2026 році, а отже, економіка входить у зиму з дуже високою залежністю від ритму міжнародних переказів.
Зовнішня стійкість, резерви і валютний ринок
Зовнішній сектор залишається головним каналом вразливості. За січень-травень 2026 року дефіцит поточного рахунку становив $18,1 млрд, а чистий приплив прямих іноземних інвестицій – лише $1,0 млрд. Як бачимо, для країни у війні це означає, що стабільність зовнішнього балансу фактично купується бюджетним фінансуванням, а не приватним капіталом. МВФ у липні 2026 року оцінив дефіцит поточного рахунку на 2026 рік у 11,0% ВВП, тоді як Світовий банк у квітні був ще песимістичнішим – 19,5% ВВП. Така розбіжність сама по собі є маркером високої невизначеності, що вимагає більш системно оцінювати ризики передзимового періоду.
Наразі резервний буфер значний. Однак ринок уже закладає поступове послаблення гривні: якщо на 1 січня 2026 року офіційний курс був 42,35 грн/дол., то на 1 липня – 44,79, а на 24 липня – 44,81 грн/дол. За відсутності нових шоків це виглядає як контрольована корекція в режимі керованої гнучкості; за наявності шоку портів або енергії це швидко перетворюється на канал імпортованої інфляції.
Два останні тижні липня додали новий ризик: через інтенсифікацію російських ударів по портах Одеського регіону судновласники тимчасово зупинили заходи суден, а трейдери і аналітики повідомляють про втрату приблизно третини потужностей чорноморського зернового експорту. Це безпосередньо б’є по валютній виручці, особливо якщо затримається на період активного вивезення врожаю.
Банківський сектор і ліквідність
Банківська система входить у зиму з високою ліквідністю та кращою, ніж очікували, кредитною динамікою за рахунок державної підтримки, а не «любові до кредитування» НБУ. За І квартал 2026 року обсяг вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ скоротився на 26,1% квартал до кварталу, тоді як чисті кредити банків зросли на 6,1 квартал до кварталу і 32,8% рік до року, а гривневі кредити бізнесу – на 6,3% і 31,7% відповідно. Це не підтверджує тезу про повне «блокування» кредитування депсертифікатами; проблема радше у високих воєнних ризиках, структурі попиту та недостатньому розподілі ризику між державою, банками й донорами.
Якість активів наразі не є системною загрозою: частка NPL (non-performing loans, проблемні кредити) у І кварталі 2026 року знизилася до 12,9%. Прибуток сектору за квартал становив 26 млрд грн, хоча був на третину нижчим за торішній через підвищену ставку податку на прибуток. Банки мають високий запас ліквідності, але саме тому НБУ і уряд мають спрямовувати дискусію не на фіскальний конфлікт навколо банків, а на механізми воєнного ризик-шерінгу для кредитування експорту та ОПК.
Енергетика, логістика, продовольча і соціальна стійкість
Саме тут формується центральний ризик осені-зими. НБУ у квітні 2026 року погіршив припущення щодо дефіциту електроенергії у 2026 році з 3 до 6%. Світовий банк прямо пов’язує уповільнення економіки з атаками на енергетичну інфраструктуру, подорожчанням палива та зростанням газового й електроенергетичного імпорту. Для газу урядовий базовий орієнтир на старт опалювального сезону – 14,6 млрд куб. м, а критичний мінімум – 13 млрд куб. м; попередній сезон Україна завершила з 9,5 млрд куб. м у сховищах. Водночас європейські ціни на газ 22 липня 2026 року зросли, що означає дорожчий страховий буфер на випадок холодної зими.
Логістичний контур став другим критичним вузлом. Офіційний товарний експорт України у І кварталі 2026 року становив $10,1 млрд, у ІІ кварталі – $10,9 млрд; середній квартальний експорт у 2025 році був близько $10,1 млрд. Отже, до липневого портового загострення експортна динаміка виглядала стабілізованою, а не кризовою. Саме тому ризик тривалого простою портів є настільки небезпечним: він б’є не по «слабкому», а по одному з небагатьох уже стабілізованих каналів валютної виручки.
Соціально-продовольчий ризик – це радше ризик доступності, ніж фізичної нестачі продовольства. FAO фіксує, що під урожай 2026 року площа озимих зернових скоротилася до 5,4 млн га, що на 5% менше, ніж роком раніше; WFP оцінює 2 млн людей як таких, що потребують допомоги з харчуванням і засобами до існування; Світовий банк оцінює бідність у 2025 році на рівні близько 38%, а UNICEF повідомляє, що бідність дітей за час війни зросла на 70% відносно 2021 року: четверо з 10 дітей живуть у бідності. Це означає: навіть помірний стрибок цін на тепло, електрику, продукти та пальне взимку швидко перетвориться на політико-соціальний ризик.
Сценарії і політичні кроки
Нижче – сценарна оцінка на період жовтень 2026 – березень 2027, побудована на поєднанні поточних резервів, прогнозів МВФ/НБУ/Світового банку, ризиків енергетики та портової логістики. Це не офіційний прогноз, а інтерпретація наявних даних.
| Сценарій | Ймовірність | Ключові припущення | Курс грн/дол. на кінець березня 2027 | Інфляція р/р на кінець березня 2027 | Вплив на ВВП |
|---|---|---|---|---|---|
| Базовий | 55% | Допомога надходить ритмічно; газ накопичено не нижче критичного мінімуму; портовий шок короткий і частково компенсується Дунаєм/залізницею | 46-48 | 7,5-9,0% | 2026: 1,0-1,5%; у І кв. 2027 – слабке, але додатне зростання |
| Негативний | 30% | Порти блокуються де-факто на 2–3 місяці; енергодефіцит вищий за очікування; частина допомоги затримується; газ дорогий | 50-54 | 11-14% | Втрата 2-3 в.п. до траєкторії; можливе нульове або від’ємне зростання взимку |
| Позитивний | 15% | Рівний графік фінансування; тепла зима; швидкі ремонти; портова логістика відновлюється | 43-45 | 6-7,5% | 2026: 1,6-2,2%; у І кв. 2027 – помітніше відновлення |
Для уряду пріоритети мають бути дуже прикладними. До жовтня 2026 року – забезпечити попереднє фінансування зимових енергетичних потреб, форсувати закупівлю газу, публічно оновлювати баланс проходження зими та календар зовнішнього фінансування. У серпні-вересні 2026 року – розгорнути план Б для експорту: страхування воєнних ризиків для судновласників, пріоритет для дунайського й залізничного маршруту, швидкі митно-прикордонні «зелені коридори» для агроекспорту. Потрібно також думати про нові форми страхування експорту. З жовтня 2026 року – запустити вузько таргетовану зимову підтримку бідних домогосподарств, а не широкі цінові субсидії.
Для НБУ оптимальна лінія – не «дотискати» економіку, але й не розмивати номінальний якір. Потрібні: збереження позитивної реальної дохідності гривневих інструментів, інтервенції для згладжування панічних рухів курсу, а також правиловий графік валютної лібералізації, жорстко прив’язаний до мінімального рівня резервів і передбачуваності допомоги. У кредитній політиці гнучкість доцільна не через адміністративний тиск на банки, а через розширення держгарантій, risk-sharing з МФО та окремі інструменти для енергетики, експорту й оборонної промисловості. Офіційні дані показують, що банківська система кредитує, тому задача – здешевити ризик, а не просто знизити ставку.
Для моніторингу протягом сезону варто виділити шість індикаторів: резерви НБУ; помісячний графік зовнішньої допомоги; газ у сховищах і фактичний імпорт; кількість заходів суден у порти Великої Одеси; спред готівкового та офіційного курсу; динаміку продовольчої й паливної інфляції. Якщо два або більше з цих індикаторів синхронно погіршуються, базовий сценарій швидко зміщується до негативного. Це потрібно враховувати новому уряду, щоб пережити цю зиму.
Богдан Данилишин, для «Главкома»
