Чому ви сумуєте, що вчора лише пошкодили, а не не остаточнл знищили залізничний проліт Кримського мосту? У цьому є своя логіка. І вона для росіян значно гірша, ніж здається.
Отже, що маємо на зараз. Автомобільна арка лежить у воді, заблокувавши судоходниц фарватер.
І над ними височіє вціліла залізнична арка. Тож, щоб розчистити фарватер і підняти уламки, потрібні великі плавучі крани.
Підійти їм з боку Чорного моря заважає та сама залізнична арка, під якою вони просто не пройдуть. А з боку Азовського моря таких кранів у росіян просто немає.
Виходить класичний цугцванг. Не чіпатимуть залізничний проліт, то не розчистять фарватер, не відремонтують міст, а азовські порти залишаться відрізаними від світу.
Розберуть його, щоб пропустити крани, то власноруч доб’ють свій міст і залишать Крим ще й без залізниці.
А сам залізничний міст пошкоджений настільки, що відновити повноцінне грузовик сполучення по ньому не реально.
Будь-який хід лише погіршує їхнє становище. Маємо класичний цуцванг.
Тож дякуймо нашим військовим не лише за те, що впало, а й за те, що залишилося стояти.
Іноді вміло залишений проліт шкодить ворогу більше, ніж знищений.
