Україна не створила достатніх умов для масштабних приватних інвестицій у нову децентралізовану генерацію через боргову кризу на енергоринку та збереження ручного регулювання. Про це заявила аналітикиня та керівниця з комунікацій Ukraine Facility Platform Марія Цатурян.
За її словами, одним із головних бар’єрів залишається боргова криза на енергоринку, обсяг якої вже перевищує 2 млрд євро. Для залучення приватного капіталу необхідно не лише погасити накопичену заборгованість, а й зупинити появу нових боргів та забезпечити покриття різниці у випадках, коли тарифи встановлюються нижчими за собівартість.
«Поки борги зростають, інвестор не повірить, що йому заплатять, і будуватиме генерацію лише для себе», – наголосила Цатурян.
Другим системним бар’єром вона назвала збереження ручного контролю над енергоринком. Україна в межах євроінтеграції вже взяла на себе зобов’язання щодо незалежності НКРЕКП, об’єднання ринків з ЄС та поступової відмови від ручного регулювання цін.
«Саме ці реформи позбавляють державу можливості вручну розподіляти гроші й доступ до ринку, а отже, послаблювати систему в тривалій перспективі», – зазначила Цатурян
На її думку, без вирішення боргової проблеми та переходу до передбачуваних ринкових правил бізнес не матиме достатніх стимулів вкладати кошти у генерацію, необхідну для децентралізації енергосистеми.
Раніше ICC Ukraine повторно звернувся до НКРЕКП із закликом встановити максимальні прайс-кепи на рівні 18 000 грн/МВт·год та поступово наближати механізм ціноутворення до принципів енергоринку ЄС. В організації наголошували, що залежність дохідності нової маневрової генерації від адміністративних рішень щодо цінової межі підвищує регуляторні ризики та ускладнює залучення приватного капіталу.
