Президент США Дональд Трамп розглядає дипломатичну пропозицію, яка передбачає перші кроки до врегулювання конфлікту з Іраном протягом двох днів. Водночас американська адміністрація обговорює можливість відновлення масштабних військових ударів, а Тегеран відмовляється відкривати Ормузьку протоку до виконання своїх вимог. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Axios.
За інформацією видання, 5 листопада Трамп провів першу після виборів до Конгресу зустріч із ключовими радниками з національної безпеки. Головною темою обговорення стали подальші дії Вашингтона у протистоянні з Іраном.
За словами співрозмовників Axios, американський президент розглядає три основні сценарії:
- Перший передбачає відновлення військових ударів по Ірану;
- другий – продовження економічного тиску на іранський режим;
- третій – укладення дипломатичної угоди, яка вимагатиме від Сполучених Штатів значних поступок.
Поки Білий дім визначав подальшу стратегію, на Близькому Сході активізувалися дипломатичні контакти. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі провів численні телефонні переговори з регіональними посередниками з Катару, Саудівської Аравії, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Оману та Єгипту.
Особливу роль у переговорному процесі відіграє Катар, представники якого продовжили консультації з іранською стороною та Білим домом стосовно проєкту домовленостей.
За даними Axios, запропонований план передбачає послідовність взаємних кроків, які США та Іран мають здійснити протягом 48 годин. Мета ініціативи – зміцнити довіру між сторонами та створити передумови для укладення ширшої угоди.
У перший день реалізації плану Сполучені Штати повинні скасувати морську блокаду Ірану та розблокувати частину заморожених іранських активів.
У відповідь Тегеран має надіслати офіційне запрошення Міжнародному агентству з атомної енергії (МАГАТЕ) для направлення інспекторів на іранські ядерні об’єкти, які зазнали бомбардувань.
Другого дня передбачається відкриття Ормузької протоки, яка має стратегічне значення для міжнародного судноплавства та світових постачань енергоносіїв.
Після цього США та Іран повинні відновити переговори щодо ядерної програми Тегерана. Одним із ключових питань стане доля іранських запасів високозбагаченого урану.
Однак реалізація запропонованого плану зіткнулася із суттєвою перешкодою. Іранське керівництво висунуло Вашингтону сім попередніх умов, без виконання яких відмовляється відкривати Ормузьку протоку та повертатися до переговорів.
Про це заявив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї, який 5 листопада зустрівся в Кремлі з російським диктатором Володимиром Путіним.
Зустріч відбулася через кілька днів після їхньої телефонної розмови та на тлі пропозицій російського керівництва виступити посередником між Сполученими Штатами та Іраном.
За словами Резаї, він передав Путіну послання від верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї. Російський диктатор, своєю чергою, висловив готовність сприяти припиненню війни.
«Ми повідомили пану Путіну, що висунули американцям сім умов щодо дипломатії, і що доти, доки американці не виконають наші сім умов, ні Ормузька протока не буде відкрита, ні жодних переговорів не буде», – заявив Резаї після зустрічі.
Водночас Сполучені Штати продовжують військову підготовку на випадок провалу дипломатичних зусиль. За словами американського посадовця, Центральне командування Збройних сил США завершує підготовку до можливого відновлення масштабних бойових дій проти Ірану.
При цьому нового наказу про проведення ударів із Вашингтона поки не надходило. Однією з ознак можливої підготовки до нового етапу військової операції стане прибуття на Близький Схід третьої авіаносної ударної групи американських Військово-морських сил. Зокрема, авіаносець USS Theodore Roosevelt разом зі своєю ударною групою має провести кілька днів у Сінгапурі, починаючи з 6 листопада.
За інформацією співрозмовника Axios, американські кораблі зможуть досягти зони відповідальності Центрального командування США не раніше середини листопада.
Нагадаємо, що частина американських посадовців виступає за відновлення ударів із подальшим укладенням мирної угоди до президентських виборів 2028 року.
Інші представники адміністрації радять відмовитися від продовження військової операції, змирившись із уже понесеними втратами.
