Євросоюз суттєво скоротив доступ української сталі до свого ринку, тоді як квоти на російські сляби фактично залишили на історичному рівні через активне лоббі. Про це розповів керівник офісу генерального директора Групи «Метінвест» Олександр Водовіз під час Київського міжнародного економічного форуму.
За його словами, квоти на імпорт української сталі до ЄС скоротили більш ніж на 60%. Якщо раніше Україна постачала на європейський ринок близько 2 млн тонн металопродукції на рік, то тепер її квота становить близько 670 тис. тонн.
Частину доступного обсягу розподілили між кількома країнами за принципом «хто перший прийшов, той перший і вибрав». За словами Водовіза, спільну квоту у 360 тис. тонн турецькі виробники вибрали за перші два дні. «От і весь «чесний» підхід Єврокомісії до України», – каже він.
Водовіз також назвав торговельну політику ЄС непередбачуваною. За його словами, у 2025 році Україні давали сигнали, що нових обмежень у вигляді CBAM і квот не буде, однак зрештою були запроваджені обидва механізми.
При цьому Європа залишається головним ринком для української металургії. Через війну, дорогу електроенергію, підвищення тарифів «Укрзалізниці», страхування та проблеми з морською логістикою постачання на віддалені ринки стало значно менш вигідним.
Окремий ризик полягає в тому, що нинішні обмеження можуть закріпити на роки. Єврокомісія аналізує імпорт сталі за шість місяців, із липня до грудня, і на цій основі може визначати квоти на наступні 5–10 років.
«Ми дуже переживаємо, що через розбиті заводи зараз не можемо постачати продукцію. Є ризик, що за підсумками цих шести місяців нам встановлять мінімальну квоту на наступні 10 років», – сказав Водовіз.
Він також розповів про активність російського лобі в Брюсселі – яке, за його словами, працює проти розширення доступу української сталі до європейського ринку. «Ми бачимо, що російське лобі в Брюсселі присутнє. Вони наймають компанії, борються за те, щоб Україну в Європу не допускати. І коли ми заходимо в одні кабінети, звідти виходить російська делегація», – каже він.
Водночас, за його словами, квоти на імпорт російських слябів до ЄС зафіксували на історичному рівні на п’ять років. Тобто постачання цієї продукції з Росії фактично не зазнало такого скорочення, як український експорт.
У Метінвесті вважають, що Україні необхідно активніше відстоювати свої інтереси в переговорах з ЄС. Серед інших необхідних кроків Водовіз назвав страхування воєнних ризиків, залучення донорського фінансування для відновлення промисловості та розширення доступу українських компаній до міжнародних коштів.
За його словами, окремою проблемою залишається Ukraine Facility: із близько $8 млрд, передбачених для бізнесу, українські компанії, за його оцінкою, отримали максимум близько $200 млн.
Без зміни підходу до торговельної політики та фінансування Україна ризикує надовго втратити позиції на європейському ринку саме в той момент, коли власні підприємства працюють в умовах війни та обмеженої логістики, резюмував він.
Як відомо, через запровадження ЄС квот на українську металопродукцію та екомита СВАМ, Україна може втратити понад $1 млрд до кінця року. За оцінками GMK Center, $850 млн–$1 млрд валютної виручки ми втратимо через нові квоти ЄС, ще $400–450 млн – втрата експорту через дію механізму європейського екомита.
