Урядова канцелярія Швеції з 26 жовтня обмежила доступ до ChatGPT і Claude на службових комп’ютерах, а працівникам радить користуватися Microsoft Copilot, безпеку якого посилили після внутрішньої перевірки. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Sveriges Radio Ekot і SVT.
Рішення ухвалили через ризики для захисту даних. «Таке використання може мати наслідки для нашої інформаційної безпеки», – заявив керівник цифрового напряму Урядової канцелярії Мікаель Веттеркранц.
Проблема актуальна й за межами Швеції: цього місяця науковці закликали ізолювати від інтернету потужні моделі штучного інтелекту, які здатні виконувати завдання з кібербезпеки.
Чат-боти не зникнуть повністю
Обмеження стосується службових комп’ютерів і не означає повної відмови від моделей OpenAI та Anthropic. Як повідомила Урядова канцелярія у відповіді SVT, працівники й надалі зможуть працювати з ChatGPT і Claude через внутрішню платформу Intric, яка надає доступ до ШІ-помічників.
Інші державні установи теж обмежують ШІ
Урядова канцелярія – не єдина державна установа Швеції, яка закриває доступ до загальнодоступних ШІ-сервісів. Подібні заходи вже запровадили:
- Податкова служба країни;
- Національна рада інституційного догляду (SiS).
Шведська служба примусового виконання рішень (Kronofogden) поки вивчає це питання.
Ризики виявили й у Транспортній адміністрації Швеції (Trafikverket). Внутрішній аудит, проведений раніше цього року, показав, що працівники відомства користуються приблизно 10 різними ШІ-сервісами. Аудитори зафіксували кілька випадків проблемного використання.
«Ці приклади стосуються як конфіденційності введеної інформації, так і того, як надалі використовувалися відповіді, згенеровані ШІ», – йдеться у звіті.
Нагадаємо, торік у серпні прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон потрапив під критику після зізнання, що регулярно звертається до ChatGPT та французького LeChat. За його словами, це допомагає отримати альтернативну точку зору й дізнатися, як діяли інші. Тоді Урядова канцелярія запевняла, що політик не завантажує в такі системи конфіденційні дані, а експерти з кібербезпеки й етики ШІ застерігали від надмірної довіри до алгоритмів.
До слова, влітку журналістка шведського видання Aftonbladet обманула спецслужби за допомогою згенерованого ШІ фото й потрапила до маєтку, де живе родина прем’єра. Вона надіслала заявку під вигаданим ім’ям та отримала доступ до непублічної інформації про графік політика.
