Європейський союз прагне долучитися до наступного раунду переговорів про завершення війни Росії проти України, який США планують на листопад. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Euronews.
Що заявили в Єврокомісії
Брюссель хоче перетворити тристоронні перемовини на багатосторонні, щоб європейські представники опинилися за столом і могли вплинути на позицію Вашингтона. У п’ятницю, 23 жовтня, заступниця головного речника Європейської комісії Аріанна Подеста заявила, що очікується зустріч на високому рівні, на якій буде присутній ЄС. За її словами, Євросоюз мають спільно представляти Європейська комісія й Європейська рада.
Подеста додала, що ЄС завжди прагнув тривалого та справедливого миру для України й підтримував її сильну позицію. На запитання, чи можуть європейці зустрічатися з російською делегацією віч-на-віч, вона відповіла, що додаткових подробиць наразі немає.
Реакція Москви
Речник Кремля Дмитро Пєсков не відкинув участі європейців, на відміну від попередніх заяв Москви, але наголосив на форматі. «Нічого не можна виключати апріорі. Але ті переговори, про які ми говоримо, заплановані на першу половину листопада в Абу-Дабі, відбудуться в тристоронньому форматі», – сказав він.
Раніше «Главком» писав, що речниця російського МЗС Марія Захарова відповіла на вимоги Європи: європейцям, за її словами, спершу треба змінити підхід до спілкування.
Хто представляв Європу в Маямі та Осло
За даними Euronews, у попередніх раундах за участю України, США та європейських партнерів, у Маямі й Осло, ЄС представляв лише Бйорн Зайберт, голова кабінету президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Голову кабінету президента Європейської ради Антоніу Кошти Педру Лорті не запросили. У Маямі також були радники з нацбезпеки Німеччини, Франції та Великої Британії й НАТО. В Осло місце Франції посіла Італія.
Тоді обговорювали гарантії безпеки для України, санкції проти Росії та повоєнне відновлення. Після Осло спецпосланець США Стів Віткофф майже три години розмовляв із Путіним у Санкт-Петербурзі. У Кремлі пізніше заявили, що пропозиції Віткоффа мають мало реальної цінності, але готові відновити переговори технічного рівня. Поки невідомо, чи матимуть місце за столом обидві європейські інституції.
Чому Брюссель тривожиться
Euronews пише, що мирний процес зупинився в лютому, коли США розпочали війну проти Ірану й змістили дипломатичні зусилля на Близький Схід. Останнім часом, за оцінкою видання, позиція Вашингтона різко змістилася на користь Москви. Європейські столиці занепокоїла домовленість Дональда Трампа з Путіним про постачання дизельного пального та послаблення давніх санкцій проти Росії. У Євросоюзі вважають, що присутність ЄС потрібна як противага Вашингтону.
Пошуки посередника
Володимир Зеленський закликав європейських лідерів створити власний дипломатичний канал із Москвою. Раніше цього року Кошта непомітно налагодив зв’язок із Росією, але ініціатива не дала результатів і її призупинили. Минулого тижня на саміті лідери ЄС знову обговорили призначення спеціального представника. Спільної кандидатури не погодили, проте в розмовах повернувся президент Фінляндії Александр Стубб, який спільно приймав раунд в Осло.
Москва заявила, що може прийняти Стубба як посередника, якщо він не повторюватиме позицію Європи. Така умова навряд чи сподобається фінському президентові, який послідовно підтримує Україну.
Що каже Київ
Зеленський підтвердив готовність до тристоронніх переговорів і назвав три питання, які Україна хоче обговорити: припинення російських ударів по енергетиці, безпеку на морі та обмін усіх українських полонених. За його словами, місце зустрічі ще не визначили: серед варіантів Абу-Дабі, інші майданчики на Близькому Сході й одна з європейських столиць. Україна виступає за участь європейців.
Нагадаємо, Зеленський також окреслив, на що Україна не погодиться в мирних переговорах: визнати окуповані території російськими чи добровільно вивести війська з Донбасу.
