Упродовж 19–25 жовтня в кількох країнах Європи тривали демонстрації через дорожнечу, нестачу доступного житла, стан освіти та пенсії. Найбільші акції пройшли у Франції, де 24 жовтня, за даними Euronews, на вулиці вийшли понад 400 тис. людей. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Euronews та Associated Press.
Франція: понад 400 тис. учасників і 1300 затриманих
Нова хвиля масових протестів проти зростання вартості життя прокотилася Францією 24 жовтня. Понад 400 тис. людей вийшли на вулиці, а правоохоронці затримали понад 1300. Більшість акцій минула мирно, проте сутички з поліцією сталися в Парижі, Марселі, Ліоні, Бордо, Тулузі та Ренні.
У Парижі силовики застосували сльозогінний газ і водомет, а частина демонстрантів запускала феєрверки в бік поліцейських. Для охорони порядку влада мобілізувала близько 70 тис. правоохоронців і залучила військових в межах операції «Сентінель». Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс звинуватив у безладі представників крайніх лівих. Рух «Жовті жилети» закликав до нових демонстрацій 31 жовтня.
Протести у Франції почалися наприкінці вересня зі шкільних акцій: ліцеїсти скаржилися на нестачу вчителів і умови навчання. Згодом до них долучилися студенти, профспілки та інші групи. Після заворушень 17–18 жовтня студенти заблокували вхід до Лувру, а влада Марселя заборонила публічні зібрання. За оцінкою голови Торгово-промислових палат Франції, від безладів постраждали понад 2 тис. підприємств.
Албанія: сутички в Тирані
У столиці Албанії 24 жовтня тисячі людей вийшли на антиурядову акцію. Поліція розганяла натовп сльозогінним газом і водометами, а частина протестувальників атакувала урядові будівлі. Затримали десятки демонстрантів, а влада повідомила про понад 300 поранених серед протестувальників і правоохоронців.
Це не перша сутичка з середини жовтня: раніше «Главком» писав про студентські бунти в Албанії, які переросли в жорсткі зіткнення з поліцією. У Тирані протестують студенти, діячі мистецтва та опозиційні партії. Вони виступають проти корупції, а також нестачі робочих місць і низького рівня освіти.
Італія: акції у вісьмох містах
24 жовтня тисячі італійців вийшли на вулиці Мілана, Рима, Турина, Неаполя, Болоньї та Флоренції. У Римі антивоєнні активісти виступали проти переозброєння та участі Італії у війнах. У кількох містах демонстранти кидали в поліцейських пляшки, каміння й петарди.
За даними італійської поліції, під час акцій у восьми містах арештували дев’ятьох людей, а ще 371 особу на короткий час затримали. Серед затриманих 110 були неповнолітніми.
Іспанія: пенсіонери в Мадриді й заворушення в Барселоні
24 жовтня в Мадриді пенсіонери та їхні прихильники вийшли на марш на захист права на гідну пенсію. Учасники вимагали прив’язати підвищення пенсій до реальної інфляції, збільшити мінімальну пенсію до рівня мінімальної зарплати, скоротити розрив у виплатах між чоловіками й жінками та захистити державну пенсійну систему від приватизації.
Увечері того ж дня в центрі Барселони молодь влаштувала заворушення біля площі Каталонії. Акцію під гаслом «Instituts Indignats» розкручували в соцмережах, намагаючись перенести до Каталонії французький рух ліцеїстів. Групи молодих людей будували барикади, підпалювали сміттєві баки та били вітрини, а поліція розганяла їх. Влада повідомила про близько 100 затриманих, приблизно чверть з яких були неповнолітніми. За даними La Vanguardia, пограбували близько 14 магазинів. Мер Барселони Жауме Кольбоні засудив насильство.
Португалія: наметові табори проти житлової кризи
У Португалії головна вимога демонстрантів – доступне житло. 24 жовтня тисячі людей вийшли на марш у Лісабоні, а ввечері активісти поставили на площі Россіу близько 130 наметів. У ніч проти 25 жовтня поліція демонтувала табори в Лісабоні та Порту. За даними поліції, за непокору затримали 31 людину. Речниця табору в Порту розповіла агентству Lusa про 37 легких травмованих і двох затриманих.
Учасники акцій вимагають скасувати новий закон про оренду, припинити виселення людей без житлової альтернативи, обмежити скуповування нерухомості фондами та запровадити стелю орендної плати. Раніше, 20 жовтня, лісабонська поліція вже затримала 55 учасників житлових протестів і розібрала табір на тій самій площі.
Польща: «Червона картка за аборт»
22 жовтня в понад двох десятках польських міст відбулися демонстрації під гаслом «Червона картка за аборт». Дату обрали до шостої річниці рішення Конституційного трибуналу, яке різко обмежило легальні аборти. Учасниці закидали владі невиконані передвиборчі обіцянки.
Акції пройшли на тлі парламентських голосувань: 20 жовтня Сейм ухвалив два законопроєкти. Один передбачає часткову декриміналізацію аборту та допомоги в його проведенні, інший повертає можливість перервати вагітність у разі тяжких вад плода. Нові норми ще не набули чинності, а президент Кароль Навроцький виступає проти послаблення правил. Протестувальниці вимагають легального аборту до 12-го тижня та доступу до таблетки «наступного дня».
Греція: студенти й учителі вийшли на вулиці Афін
21 жовтня в Афінах пройшла демонстрація студентів і вчителів. За оцінками поліції, до неї долучилися від 5 тис. до 10 тис. людей. Акції відбулися також у Салоніках, Патрах та інших містах.
Учасники вимагали збільшити державні інвестиції в освіту, покращити умови в школах, зменшити кількість учнів у класах і забезпечити доступне студентське житло. Студенти скаржилися, що орендна субсидія в €120 на місяць не покриває навіть половини реальних витрат. Профспілки вчителів говорять про нестачу 15 тис. вчителів у середніх школах. Міністр освіти Софія Захараки заявила, що слухає студентів, і нагадала про проєкти на суму понад €733 млн для студентського житла та шкільної інфраструктури.
Чому протести охопили різні країни
Вимоги демонстрантів відрізняються, але проблеми часто збігаються: дорожнеча, нестача доступного житла, труднощі з доходами та невдоволення якістю освіти. За аналізом The Guardian, на який посилався «Главком», до виступів підштовхнули стан шкіл, вартість житла та загальне зростання цін. В Іспанії протести спалахнули після смерті 87-річної жінки, яку виселили з орендованого житла.
Активніше за інших у демонстраціях беруть участь молодь, студенти, працівники освіти, профспілки та пенсіонери.
Нагадаємо, що хвиля протестів у Франції почалася наприкінці вересня з акцій старшокласників. Докладніше про перші акції та причини невдоволення – у матеріалі «Главкома» «Школи заблоковані, держслужбовці страйкують: що відбувається у Франції».
