Прифронтові громади потребують окремого підходу до фінансування лікарень, підтримки медичних працівників і забезпечення доступу до ліків. Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст та громад, міський голова Харкова Ігор Терехов під час міжрегіонального круглого столу «Доступність медичних та фармацевтичних послуг для людей на прифронтових територіях»
«Держава має не просто гарантувати медичну допомогу, а й забезпечити людям реальну можливість лікуватися. Кожен українець повинен мати можливість звернутися до лікаря, отримати необхідну допомогу, придбати призначені медикаменти й не обирати між власним здоров’ям та найнеобхіднішими потребами родини. Для цього потрібні конкретні рішення – належне фінансування лікарень, підтримка медиків і фармацевтів, доступні ліки та збереження аптечної мережі. Особливої уваги потребують прифронтові громади, де всі ці проблеми загострюються через війну. Якщо людина не може потрапити до лікаря або придбати необхідні ліки, для неї будь-які державні гарантії залишаються лише словами», – таку думку озвучив Ігор Терехов.
Захід організовано Асоціацією прифронтових міст та громад спільно з Харківською міською радою та громадською організацією «Асоціація фармацевтів України».
Учасники обговорили проблеми фінансування медичних закладів, кадрового дефіциту, доступності діагностики й лікарських засобів, а також безпеки медичної та аптечної інфраструктури.
Ігор Терехов зазначив, що 44 із 49 комунальних медичних закладів Харкова зазнали пошкоджень внаслідок російської агресії. В умовах постійних обстрілів прифронтові громади та люди, які в них живуть, потребують окремих державних рішень, щоб зберегти медичні заклади, втримати фахівців і забезпечити людям доступ до ліків та лікування.
Він наголосив, що забезпечення медичної допомоги на прифронтових територіях важливе не тільки у контексті відновлення пошкоджених лікарень. Необхідно зберегти фахівців, забезпечити безперервну роботу закладів і зробити лікування доступним для людей, які живуть під постійною загрозою обстрілів.
«Неможливо сьогодні застосовувати підхід, за якого ми будемо компенсувати всім однаково», – наголосив Терехов.
Він пояснив, що медичні заклади прифронтових громад працюють у принципово інших умовах, ніж лікарні в тилу. Вони зазнають пошкоджень, потребують додаткового захисту й резервного забезпечення, а їхні працівники щодня ризикують життям. Тому система державного фінансування має враховувати ці обставини.
Серед пріоритетів, які визначає Асоціація прифронтових міст та громад, – окремий напрям державного фінансування захищеної медичної інфраструктури, а також резервного електро- й теплопостачання. Громади мають отримати ресурси, необхідні не лише для відновлення пошкодженого, а й для стабільної роботи лікарень в умовах постійних загроз.
Окремо Ігор Терехов звернув увагу на кадрову проблему. Через небезпеку та складні умови праці медичні працівники виїжджають із прифронтових територій, і громади ризикують втратити фахівців, без яких неможливо забезпечити повноцінну допомогу.
«Як зробити так, щоб люди там залишалися? Який стимул потрібен, яке фінансування, яка заробітна плата, які соціальні преференції мають отримувати медичні працівники та працівники фармації?» – порушив питання голова Асоціації.
Серед можливих рішень він назвав доплати за роботу в умовах підвищеного ризику, страхування життя та здоров’я, компенсації й додаткові соціальні гарантії. На його переконання, відповідальність за збереження медичних кадрів має бути спільною для державної та місцевої влади, а підтримка повинна враховувати реальні ризики, з якими щодня стикаються працівники.
Ще один важливий напрям – доступність лікарських засобів і збереження аптек. Російські атаки на фармацевтичне виробництво, складські приміщення та аптечну інфраструктуру створюють додаткові загрози для постачання ліків. Водночас аптечні заклади на прифронтових територіях працюють за складнішої логістики та під постійною загрозою обстрілів.
«Нам потрібно зберегти аптечну мережу. Якщо в невеликому населеному пункті є аптека, вона фактично підтримує життя громади. Якщо її не буде, люди можуть залишитися без доступу до необхідного лікування», – зазначив Ігор Терехов.
Він наголосив на необхідності дієвого механізму державної підтримки аптек, які продовжують працювати у прифронтових містах і громадах. Серед інших пропозицій Асоціації – зниження ПДВ із 7% до 5% на визначені категорії товарів та розширення фінансування державних програм компенсації вартості лікарських засобів, щоб лікування було доступнішим для людей.
«Без медичної інфраструктури, без фармації не буде країни, не буде людей», – підкреслив голова Асоціації.
Окрему увагу учасники приділили тому, як забезпечити не формальну, а реальну доступність лікування. Цю проблему у своєму виступі розкрила Ольга Голубовська – президент ГО «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів», завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Вона наголосила на необхідності забезпечити безперервність усього маршруту пацієнта – від встановлення діагнозу та проведення необхідних обстежень до лікування й подальшого медичного спостереження. Для цього потрібні не лише лікар і доступний медичний заклад, а й узгоджена робота фахівців, лабораторна діагностика та можливість отримати призначені препарати.
На прифронтових територіях цей маршрут часто переривається через пошкодження медичної інфраструктури, нестачу персоналу, небезпеку для медиків і фінансові труднощі пацієнтів. У результаті навіть передбачена державними програмами допомога не завжди стає реально доступною для людини.
Голубовська також звернула увагу на те, що проблеми прифронтової медицини неможливо розв’язати винятково силами місцевої влади. Відновлення зруйнованих об’єктів, забезпечення роботи медичних закладів і доступу до необхідних досліджень потребують належної державної підтримки та фінансування.
«Люди деморалізовані, вони втрачають кошти, роботу. На місцевому рівні без державної підтримки проблему медичної допомоги для них вирішити не можна. Потрібно вдосконалювати механізми залучення державних коштів до медичних програм. Важливо, щоб ці витрати належним чином враховувалися у фінансуванні, а не покривалися коштом зарплат медичних працівників», – наголосила Ольга Голубовська.
У круглому столі також взяли участь народна депутатка України Вікторія Вагнєр, представники медичної та фармацевтичної спільнот, зокрема Юлія Клименюк – експертка з питань фармацевтичної політики та регулювання, Ірина Суворова – директорка ГС «Аптечна професійна асоціація України», Дмитро Черепов – директор міської клінічної багатопрофільної лікарні № 17 Харківської міської ради.
За підсумками обговорення Ігор Терехов як голова Асоціації прифронтових міст та громад запропонував до розгляду резолюцію з рекомендаціями щодо доступності медичної та фармацевтичної допомоги. Документ містить пропозиції до органів державної влади та місцевого самоврядування щодо підтримки медпрацівників, захисту медичної інфраструктури та збереження доступу мешканців прифронтових територій до лікування та ліків.
Документ після узгодження спрямують до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я України, профільних комітетів Верховної Ради.
Серед пропозицій – передбачення необхідного фінансування відповідних заходів під час розгляду державного бюджету на 2027 рік. Асоціація прифронтових міст та громад узагальнюватиме відповіді органів влади, координуватиме подальшу роботу.
