Востаннє тема будівництва Національного військового меморіального кладовища під Києвом не сходила зі стрічок новин узимку 2026 року. Тоді громадські активісти та військові висловлювали невдоволення рішенням Верховного суду, який визнав незаконною передачу ділянки під цвинтар. Феміда пояснила: порушення допустила Київська обласна військова адміністрація на етапі зміни цільового призначення ділянки під поховання загиблих військових.
У той період, коли, на думку суду, з порушенням закону було виділено землю під будівництво військового кладовища, Київську ОВА очолював Руслан Кравченко. Нещодавно він у статусі генерального прокурора «раптово» втік з країни.
Із часом резонанс сенсаційного рішення Верховного суду стих, а на території головного військового цвинтаря країни продовжилися не лише захоронення, а й перепоховання відомих постатей національно-визвольних змагань XX століття: полковника Армії УНР, голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник, першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця…
«Главком» першим із медіа узявся висвітлювати тему будівництва Національного військового меморіального кладовища і ймовірних зловживань на ньому. Тепер редакція знову фіксує підкилимні рішення влади у цій справі, а також великі проблеми у підрядника будівництва, зокрема з розрахунками за поставлену продукцію контрагентами.
Перша черга будівництва: 2 млрд мало – дайте ще
13 жовтня державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» уклала новий договір із консорціумом «Білдінг Юа», який третій рік будує військовий цвинтар у межах Гатненської територіальної громади на Київщині. Вартість нового контракту склала 879 млн грн і стосується вона не нового етапу будівництва, а знову I черги будівництва (1-2 пускові комплекси).
Замовник пояснив, чому обрав переможцем безпосередньо «Білдінг Юа» у неконкурентний спосіб закупівлі, без відкритого тендеру. З серпня 2024 року вказана підрядна організація вже виконує перший договір загальною вартістю 1,75 млрд грн щодо зведення I черги будівництва головного військового цвинтаря. І от у процесі його реалізації, стверджує замовник, з’явилась необхідність проведення додаткових будівельних робіт. Вони не були відображені у початковому проєкті, «але які через непередбачувані обставини, стали необхідними для виконання будівельних робіт на об’єкті».
«Додаткові роботи технічно, технологічно та економічно пов’язані з основним договором і мають виконуватись одночасно та послідовно», – наголосила державна установа «Національне військове меморіальне кладовище».
У вересні цього року відбулося корегування проєкту зведення військового кладовища, сформовано експертний звіт і видано наказ Міністерства ветеранів, яким затверджено проєктну документацію для фінансування додаткових робіт на суму 879 млн грн.
Що ж це за «додаткові роботи», які потребують такого суттєвого фінансування? У супровідній документації закупівлі, яку оприлюднив замовник, немає жодних подробиць про це. Єдине: зазначено термін виконання додаткових робіт – кінець 2027 року. Також додано календарний план фінансування. Наприклад, вже за жовтень-грудень 2026 року «Білдінг Юа» має вибрати 685 млн грн із 879 млн грн запланованих!
Гроші чималенькі, якщо взяти до уваги вже проведені бюджетні видатки на будівництво військового цвинтаря. За відомостями державного вебпорталу з відкритими даними про використання публічних коштів Spending, протягом 2024-2026 років I чергу будівництва профінансовано на понад 800 млн грн. Усі кошти, у тому числі авансові платежі поступили на рахунок консорціуму «Білдінг Юа».
У 2026 році видатки на військовий цвинтар відчутно просіли порівняно з попередніми двома роками. Найбільший платіж у розмірі 17,51 млн грн було проведено у середині липня. А місяцем раніше «Білдінг Юа» поскаржився замовнику на те, що незадовільні темпи будівництва, це не його вина, і перерахував перешкоди: несприятливі погодні умови, перебої з електропостачанням і… систематичне перешкоджання з боку фізичних осіб.
Та це не всі проблеми. Один із учасників самого консорціуму заявив про ймовірне зловживання на будівництві військового кладовища. Ідеться про дніпровське ТОВ «Акам», яке через суди хоче стягнути з «Білдінг Юа» щонайменше 66,8 млн грн.
Із судових матеріалів випливає, що ТОВ «Акам» усвідомлювало ризики і постачало товар без попередньої оплати «для будівництва важливого всеукраїнського об’єкту». Водночас, як свідчать дані судових матеріалів, цільове використання, отриманих консорціумом «Білдінг Юа» бюджетних коштів у розмірі понад 803 млн грн, залишаються абсолютно непрозорими.
«Попри акумулювання колосального обсягу фінансових ресурсів на своїх рахунках, відповідач («Білдінг Юа» – «Главком») досі не здійснив розрахунки за поставлений позивачем товар, що був безпосередньо використаний на цьому ж об’єкті будівництва. Позивач (ТОВ «Акам» – «Главком») припускає, що отримані грошові кошти систематично виводяться консорціумом шляхом перерахування на рахунки третіх осіб, афілійованих суб`єктів або під виглядом оплати інших сумнівних зобов’язань», – це цитата з ухвали Господарського суду Києва, який розбирається у претензіях ТОВ «Акам» до консорціуму «Білдінг Юа».
«Главком» намагався поспілкуватися з керівництвом консорціуму «Білдінг Юа». Однак на доступні номери телефонів ніхто протягом цілого тижня так і не відповів. Що стосується підприємства «Акам», то його керівництво говорити зі ЗМІ також бажання не виявило.
Ще кілька сумнівних зв’язків. За даними аналітичної системи Youcontrol, засновниками ТОВ «Акам» є дніпрянин Олексій Міхєєв і акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Технології». До середини літа 2024 року Фондом володів дніпровський бізнесмен, громадянин Кіпру Вадим Єрмолаєв. Уже будучи під українськими санкціями, підприємець переписав інвестиційний фонд на доньку Софію, а та – на громадянина Німеччини Євгена Штейнберга. Між іншим, Штейнберг виринув в інвестфонді у розпал скандального тендеру з будівництва Національного військового меморіального кладовища на початку серпня 2024-го.
Також за час будівництва кладовища змінилося три кінцевих бенефіціари «Білдінг Юа». Нинішній власник, киянин Олег Колесник з’явився у керма консорціуму у травні 2026 року. Він також виконує функції директора цього об’єднання.
За відомостями аналітичної системи Youcontrol, Олег Колесник володіє низкою столичних компаній, має адвокатське свідоцтво і є співвласником Асоціації юридичних фірм України, що пов’язана із юридичною фірмою «Ілляшев та партнери».
Друга черга будівництва: чек на 750 млн грн в один день
У липні 2025 року на територію Національного військового меморіального кладовища було запущено ще одну компанію – ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест». Вона відповідає за другу чергу будівництва цвинтаря вартістю 1,21 млрд грн.
Згідно з початковими умовами договору, «Паритетбудінвест» має здати під ключ усі роботи до кінця 2026 року. Наразі цей план-максимум під великим питанням. За даними державного вебпорталу Spending, у 2026 році підрядник не отримав коштів за контрактом 2025 року, який стосується будівництва військового кладовища!
Натомість у 2025 році на рахунок «Паритетбудінвесту» впали суттєві кошти. В один день, 19 грудня держустанова «Національне військове меморіальне кладовище» перерахувала підрядній організації 750 млн грн! Щоб провести цю операцію, до процесу було залучено на той час міністерку у справах ветеранів Наталію Калмикову. Саме вона завізувала дозвіл на виділення космічної суми одним платежем. Гроші мали спрямовуватися на придбання матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування, спеціалізованого обладнання для II черги будівництва військового цвинтаря.
За даними аналітичної системи YouControl, «Паритетбудінвест» засновано у березні 2019 року, наразі її зареєстровано у Чорноморську на Одещині. Власниками є Артем Соболєв із Вінниччини та Аркадій Іллящук з Одеси. Іллящук раніше був помічником депутата Одеської міськради Валентина Гапуніча, який у минулому представляв партію «Довіряй ділам» Геннадія Труханова.
Як свідчать відомості судового реєстру, ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест» згадується у кримінальних провадженнях, пов’язаних із розтратою великих бюджетних сум на ремонтах доріг. В одній із таких слідство зарахувало «Паритетбудінвест» до когорти підприємств, «які фактично не можуть виконувати взяті на себе зобов’язання за укладеними договорами щодо поставки будівельних матеріалів, товарів та надання послуг».
Метаморфози з фірмою, яка виготовляла дубові хрести
Окрім перелічених підрядників, до будівництва військового цвинтаря долучилася також маловідома київська фірма «Кардан Моторз Плюс». Навесні минулого року «Главком» провів розслідування і виявив: тендер на 49 млн грн, який виграв «Кардан Моторз Плюс», відбувався за умов вдаваної конкуренції. Ба більше: фірма-переможець узагалі не мала необхідного обладнання для виготовлення 3 тис. дубових хрестів та надгробків і 3 тис. іменних табличок, які замовляла держава.
У підсумку держустанова «Національне військове меморіальне кладовище» різко урізала видатки ТОВ «Кардан Моторз Плюс», замовивши значно менше продукції, ніж планувалося. Замість 49 млн грн було витрачено 19,6 млн грн, які пішли на 1,2 тис. штук дубових хрестів і надгробків і на стільки ж перемичок надмогильних споруд. Крім цього, було закуплено 1,2 тис. штук табличок на могили.
Розслідування «Главкома» також знайшло відгук в Антимонопольного комітету. На початку грудня 2025-го відомство оштрафувало ТОВ «Кардан Моторз Плюс» на 500 тис. грн, а ТОВ «Карше» – на 46 тис. грн за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, які розплутало видання. Пізніше Господарський суд Києва підтвердив: ці компанії використовували одну і ту ж IP-адресу для подання тендерних пропозицій і спільний мобільний телефон.
Та й це ще не все. У 2026 році під час судової тяганини із Антимонопольним комітетом ТОВ «Кардан Моторз Плюс» змінило власницю (на місце Оксани Устич прийшла Маргарита Кононенко) і назву на «Лайвеспрін», та й втекло зі столиці у прифронтові Суми.
***
У серпні новопризначений міністр у справах ветеранів Віталій Кім зробив заяву про плани провести аудит військового меморіального кладовища. У коментарі «Главкому» пресслужба міністерства надала більше подробиць. Як з’ясувалося, з вересня 2026-го Міністерство у справах ветеранів розпочало планову внутрішню перевірку Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище». Наразі перевіряється ефективність використання коштів, управління державним майном та виконання установою покладених на неї завдань. Завершення аудиту заплановано у грудні цього року.
Крім того, редакція попросила пресслужбу Мінветеранів прокоментувати нагальність укладання договору на суму 879 млн грн у вигляді додаткових робіт під час виконання I черги будівництва військового кладовища поблизу столиці. У наданій відповіді міністерство пояснило, що основний договір на будівництво був укладений у серпні 2024 року на підставі проєктних рішень, обсягів робіт і вартісних показників, визначених на той момент. Фактична реалізація значної частини проєкту припала на 2025-2026 роки. Під час будівництва виникла потреба у коригуванні проєктної документації через виявлені додаткові обсяги робіт та уточнення окремих проєктних рішень.
«Йдеться, зокрема, про коригування генерального плану у зв’язку зі зміною функціонального призначення окремих територій, уточнення зовнішніх інженерних мереж та внутрішніх інженерних систем, фасадних рішень, архітектурних елементів і матеріалів, а також техніко-економічних показників проєкту. Крім того, під час коригування було враховано нові нормативні вимоги до визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану. Скоригована проєктна документація отримала позитивний експертний звіт. Додаткові роботи технічно та технологічно пов’язані з основним будівництвом», – зауважила пресслужба Міністерства у справах ветеранів і додала: завершити першу та другу черги зведення головного військового цвинтаря заплановано до кінця 2027 року.
Віталій Тараненко, «Главком»
