Що робить начальник Генштабу, коли Вашингтон щойно оголосив від імені його країни енергетичне перемир’я? Доповідає Путіну про початок масованих ударів по енергетиці. Вголос, під камери ТАСС.
Цю доповідь Герасимова на пункті управління угруповання військ треба читати як документ, а не як новину. У ній три речі. З початку вересня уражено 14 об’єктів паливної, енергетичної і транспортної інфраструктури України. Армія приступила до нових масованих ударів по енергетиці. Визначено перелік об’єктів і наряд засобів для їх ураження. Путін тут же додає від себе: захоплення решти Донецької області – одне з головних завдань, а «зона безпеки» на Сумщині й Харківщині предметом переговорів не стане.
Чим це відрізняється від того, що Росія робила всі попередні зими? Формою. Досі удари по підстанціях і ТЕЦ подавалися як відповідь, як ураження «об’єктів ВПК» або просто не коментувалися. Коли Трамп написав у Truth Social, що обидві сторони погодились на енергетичне перемир’я, Пєсков сказав, що сказати йому нічого. За п’ять днів за нього сказав Генштаб: перелік є, засоби є, кампанія почалась. Удар по енергетиці більше не прикидається чимось іншим. У нього є підпис.
«Перелік» і «наряд засобів» – не риторика, а штабна мова. Перелік означає, що цілі вибрано заздалегідь і до весни їх відпрацьовуватимуть по черзі, незалежно від того, що відбувається в Маямі чи Брюсселі. Наряд засобів означає, що ракети й дрони під ці цілі вже розписано, і розписувати їх почали не вчора: 14 уражених об’єктів з початку вересня – це той самий перелік, тільки в його першій третині. Ніч на неділю з підстанціями на Вінниччині, Житомирщині, Хмельниччині й Одещині та десятками тисяч родин без світла – чергова сторінка з нього, а не реакція на щось.
Навіщо Кремлю підпис? Найпростіше читання: показати Вашингтону, що триденна українська пауза нічого не змінила і змінити не могла. Є й друге, холодніше. До американських виборів два тижні. Трамп, який відкрив ринок російському дизелю і назвав відновлені удари по НПЗ ганьбою, не каратиме Москву за підстанції у Вінниці перед голосуванням, бо це зіпсує його власну історію про перемир’я, яке він вибив. Росія це розуміє і дозволяє собі говорити прямо. Вікно, коли за прямоту нічого не буде, відкрите до початку листопада, і Герасимов звітує саме в ньому.
У цьому ж документі є й умови входу в переговори. Reuters із посиланням на джерело біля Кремля писав, що Путін сяде за стіл, лише отримавши решту Донбасу. Тепер Путін сказав це сам, тільки назвав завданням армії, а не дипломатів. Зону на Сумщині й Харківщині винесено за дужки взагалі. Один доповідає, чим битимуть, другий називає, що хоче отримати за зупинку. Це одна нарада, і два тексти з неї складаються в один.
Невідоме тут одне: чи назве Білий дім доповідь Герасимова тим, чим вона є. Для українських ударів по НПЗ Трамп слово знайшов швидко. Для російського переліку підстанцій слова поки немає.
Що з цього Україні. Формула Зеленського «ми зупиняємось, коли зупиняється Росія» тепер підтверджена російським Генштабом, і це найкращий аргумент, який у Києва був за весь час цієї історії. Саме з ним українська команда йде далі: у неділю Зеленський обговорив з Віткоффом і Кушнером підсумки Флориди, Patriot і обстріли, які, за його словами, «не припиняються ні на хвилину». Доводити, що Росія б’є, більше не треба, Росія сказала це сама. Доводити треба інше: що з цього випливає для американської позиції. Якщо вона лишиться такою, як є, перелік Герасимова цієї зими відпрацюють повністю. Під ті самі камери.
