Сьогодні, 15 жовтня, виповнюється 105 років від дня народження відомого поета-пісняра, Заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Шевченківської премії та автора слів офіційного гімну столиці «Як тебе не любити, Києве мій!» Дмитра Луценка. Про це повідомляє «Главком».
Важке дитинство під час Голодомору
Дмитро Луценко народився 15 жовтня 1921 року в селі Березова Рудка на Полтавщині. Його дитинство припало на жахіття Голодомору, який забрав життя його батька Омеляна та сестри Яринки. Аби вижити в голодні часи, підлітком вирушив на Донбас, де працював на шахті й навчався у гірничо-промисловому технікумі. Утім, мріючи про мистецтво, у 1936 році приїхав до Києва й вступив на робітничий факультет. Після репресій його наставника, письменника Івана Микитенка, юного Луценка виключили з комсомолу через зв’язок із «ворогом народу».
У 1940 році поета призвали до армії. Під час Другої світової війни як автоматник розвідроти брав участь в обороні Сталінграда, битвах на Курській дузі та в Східній Прусії. Через важку контузію тимчасово втратив слух і мову, довго лікувався, а важкі наслідки поранень турбували його все життя – більшість своїх знаменитих текстів Дмитро Луценко писав удома лежачи, долаючи хронічний біль.
Після війни повернувся до столиці, працював на радіо та в газетах «Молодь України» і «Сільські вісті».
Як народився шедевр «Києве мій»
Своє головне творіння – «Пісню про Київ» – Дмитро Луценко створив у 1962 році в співавторстві з композитором Ігорем Шамо. Музику до пісні Шамо написав за одну ніч, а от над текстом поет працював близько місяця – йому ніяк не давався останній рядок.
Рішення прийшло раптово під час прогулянки містом. За спогадами дружини поета Тамари Луценко, поет і композитор почули, як юнак на київській вулиці, залицяючись до дівчини, сказав: «Як тебе не любити?!». Дмитро Луценко одразу ж додав: «Києве мій!», миттєво збагнувши, що народився шедевр.
Загалом у співпраці з видатними українськими композиторами (Платоном Майбородою, Ігорем Шамо, Ігорем Покладом, Олександром Білашем) поет створив понад 300 пісень, серед яких легендарні «Мамина вишня», «Пісня про хліб», «Не шуми, калинонько», «Осіннє золото» та «Україно, моя любов».
У 1976 році за пісню «Як тебе не любити, Києве мій!» Дмитро Луценко та Ігор Шамо були удостоєні Шевченківської премії. Усі отримані грошові кошти митці передали до дитячого будинку.
Видатний поет помер у 1989 році. Його поховано на Байковому цвинтарі поруч із могилою доньки.
У 2014 році «Пісня про Київ» офіційно стала гімном української столиці.
Згадаймо найвідоміших виконавців легендарної пісні
8 жовтня 2015 року Дмитру Луценку надали звання Почесний громадянин міста Києва. Одна з вулиць у Голосіївському районі столиці має його ім’я.
Нагадаємо, влітку 2026 року українська культура зазнала непоправної втрати: на 84-му році життя зупинилося серце видатного композитора, Героя України, Національної легенди Ігоря Дмитровича Поклада. Творчий доробок митця включає понад 150 пісень, які стали великим надбанням української музичної спадщини. Серед них такі хіти, як «Кохана», «Очі на піску», «Зелений клен», «Два крила», «Чарівна скрипка», «Тиха вода», «Скрипка грає», «Дикі гуси», «Хіба можна», «Пісня про матір» та багато інших, які займали значне місце у репертуарі найвідоміших українських виконавців.
