На жаль, вибори в США для України мало що змінять – нас чекають жорсткі гойдалки аж до зміни американського президента в 2028 році.
Ліцензія на російський дизель, яку видав мінфін 9 жовтня – це насправді реперна точка для всієї подальшої американської політики. Навіть зараз шестеро республіканських сенаторів разом із демократами стверджують, що закон порушено, а опоненти називають це «нестандартним мисленням» Трампа.
Далі почне повторюватися ситуація, схожа до перенесення американського посольства в Єрусалим, яке американські президенти відтягували щопівроку, щоб не виконувати закон. Відтягували протягом кількох десятиліть!
Якщо республіканці збережуть обидві палати (поки прогнози невтішні), ліцензія на дизель спокійно доживе до квітня, і, швидше за все, почне розширюватися – з публічними скандалами.
Якщо демократи візьмуть лише Палату представників, з’являться голови комітетів, які почнуть викликати на слухання авторів ліцензії, законопроєкти про Україну виходитимуть на голосування без петицій, а жоден бюджет без Палати не пройде, хоча ці законопроєкти зупинятимуться в Сенаті, і президентові не доведеться нічого ветувати.
Якщо ж демократи візьмуть обидві палати (і поки саме такий прогноз у Silver Bulletin) санкційні законопроєкти почнуть доходити до столу Трампа, і щоразу він публічно вирішуватиме, підписати чи ветувати. Відбуватиметься це тоді, коли республіканці вже будуть думати про 2028 рік, в якому Трамп балотуватися не зможе. Подолати вето демократи без п’ятнадцяти республіканських сенаторів не зможуть, але й ветувати санкції проти росії за рік до виборчої кампанії сумнівне задоволення.
Президент, якому опозиційний Конгрес блокує закони, зазвичай переходить на те, що Обама називав «у мене є ручка, і в мене є телефон», тобто на укази, ліцензії й домовленості в обхід Конгресу. Як-от телефон до путіна вже виявився найкоротшим шляхом до «дешевого» дизеля. Україну демократи почнуть використовувати як аргумент проти президента і ми ризикуємо стати для республіканських виборців ще більше «чужими». А, отже, коаліція, на якій трималися голосування про санкції 2017 і 2026 років, може розсипатися. Це так, широкими мазками.
Звичайно, у випадку програшу кожна наступна поступка росії коштуватиме Трампу слухань, голосувань і, можливо, вето, за яке доведеться відповідати перед власною партією.
Але це тільки накалятиме агресію проти України, викликатиме постійну критику, вимоги провести вибори і т.д. Нам треба підготуватися до довгих двох років посилення публічного тиску проти України, де навіть друзі почнуть втомлюватися і прагнути швидше переключитися на інші справи. Тож маємо бути стійкі і вірити в Збройні сили!
