Залежність Ірану від РФ, до речі, посилюється.
Вже 30 % вантажообігу Ірану проходить через Каспій (інфраструктуру іранських портів на південному березі Каспійського моря).
РФ постачає Ірану продовольство, технології у сфері ракетобудування та, можливо, розвідувальну інформацію.
Якщо говорити про російський кредит Ірану в розмірі 20 млрд дол. (1 млрд за першим траншем), то він буде в рублях і покриє до 50% нереалізованого обсягу продажів нафти Іраном за рік.
У 2025 році Іран експортував нафту на суму 40 млрд дол., тобто кредит у розмірі 20 млрд дол. компенсує половину нафтового експорту.
Якщо така схема запрацює на постійній основі, то Іран зможе мінімізувати постачання своєї нафти за кордон за рахунок відшкодування втрати частини нафтових доходів російськими кредитами.
Москва намагатиметься прив’язати Іран до кредитування в рублях, оскільки за рахунок такого кредиту в інших країнах нічого не купиш, крім російської продукції.
Іран залежить від імпорту продовольства, сам продає у світі лише фісташки та ще низку сухофруктів, але власного зерна не вистачає.
Тобто Іран буде нарощувати кредитну заборгованість у рублях і купувати за них російське зерно та технології у сфері ракетобудування.
Росія наразі не може транспортувати своє зерно транзитом через Азовське та Чорне моря; поставки здійснюються через Балтику, але там інфраструктура не безмежна.
Російські аграрії втратили зараз до 60 % інфраструктурної потужності в морських портах.
Через Каспій раніше майже нічого не перевозили, а тут ще й така історія з кредитом.
До речі, ставка за кредитом у рублях становитиме всього 6%.
Тобто РФ навмисно підсаджує Іран на заміщення зовнішніми кредитами частини втраченого експорту: «мовляв, воюйте, нафту продавати не треба, купіть за рублі все, що вам потрібно; рублі – у кредит».
