Зупинити систему водовідведення Києва кількома точковими ударами по Бортницькій станції аерації (БСА) неможливо. Підприємство підготувало резервні сценарії відведення стоків із житлових масивів, тож «вигрібні ями» столиці не загрожують навіть за найгіршого розвитку подій. Про це в інтерв’ю заявив заступник генерального директора «Київводоканалу» Сергій Горкуценко, інформує «Главком».
Чому Бортницьку станцію важко вивести з ладу
За словами Горкуценка, інформація про те, що росіянам нібито достатньо двох-трьох влучань для повної зупинки очисних споруд столиці, не відповідає дійсності.
«Бортницька станція аерації – це настільки великий за площею об’єкт, настільки в певних точках дубльований, що її важко вивести з ладу одним ударом. Основні колектори проходять під метрополітеном. Проблеми можливі, але ми не сидимо склавши руки – у разі надзвичайної ситуації стоки будуть перенаправлені у дві-три контрольні точки», – пояснив посадовець.
Крім того, система каналізування столиці вже спроєктована так, що відвід стоків від житлових будинків працюватиме автономно – незалежно від наявності електроенергії чи зовнішніх обстрілів.
Скільки стоків генерує Київ і що буде з Дніпром
Щодня столиця генерує орієнтовно 680-700 тис. куб.м стоків (у разі тривалих знеструмлень обсяг споживання води й, відповідно, відведення впаде до ~200 тисяч кубів).
Відповідаючи на запитання про ризики можливого аварійного скиду неочищених вод у Дніпро та загрозу для міст нижче за течією (зокрема Канева), Горкуценко наголосив, що екологічні ризики мінімізуються природним шляхом та географічним розташуванням водозаборів.
«Канівська дамба: водозабір там іде за дамбою, тому туди нічого не дійде. До того ж природа справляється із самоочищенням набагато краще, ніж людина. Подібні інциденти у столиці вже траплялися 25 років тому під час затоплення однієї з насосних станцій – уже за три кілометри нижче за течією вода відповідала нормам», – зазначив заступник очільника «Київводоканалу».
Перепрофілювання промзон та бюрократичні перепони
Посадовець також звернув увагу на зміну навантаження на мережі: потужності «Київводоканалу» історично розраховувалися під роботу великої промисловості. Сьогодні ж на місці колишніх заводів масово зводяться житлові комплекси, що створює нове перерозподілене навантаження на інфраструктуру.
Водночас комунальники зіштовхуються із суперечностями між відомствами. Зокрема, для підвищення резерву водопостачання міста під час кризових ситуацій «Київводоканал» планує відновити свердловини в Голосіївському парку, однак Міністерство економіки та довкілля наразі блокує ці роботи через статус паркової зони.
«Є свердловини, які знаходяться в Голосіївському парку. Ми кажемо, нам зараз їх треба відновити для того, щоб у разі необхідності використовувати для подачі води в місто, а Мінекології говорить – ні, це, вибачте, паркова зона, ми вас туди не пустимо», – додав Горкуценко.
Нагадаємо, питна вода у столиці відповідає нормативам на межі мереж «Київводоканалу», однак у самих будинках її якість може суттєво погіршуватися. Наприклад, мешканцям Троєщини краще не ризикувати й не вживати воду з-під крана без додаткового очищення.
