Росія використовувала зламані камери відеоспостереження в Україні для збору розвідданих, пошуку цілей і підготовки ракетних ударів. Від початку повномасштабного вторгнення Служба безпеки України виявила та опрацювала майже 40 тис. камер, які могли становити загрозу національній безпеці. Про це йдеться в матеріалі видання The Wall Street Journal (WSJ), пише «Главком».
За даними видання, у 2026 році СБУ опрацювала понад 9,5 тис. таких пристроїв. Кіберфахівці припиняли небезпечні онлайн-трансляції, посилювали захист камер або змінювали їхній кут огляду, щоб у кадр не потрапляли військові об’єкти, порти, залізничні станції та важливі підприємства.
СБУ пояснило, що Росія постійно намагається отримувати розвідувальну інформацію для підготовки нових ударів по українських містах, зокрема через несанкціонований доступ до систем відеоспостереження.
Як Росія використовує камери для шпигунства
За інформацією WSJ, російські хакери зламували камери в житлових будинках Києва, зокрема пристрої, встановлені для спостереження за прибудинковою територією. Отримані відеопотоки могли використовувати для пошуку цілей і коригування подальших атак.
Камери, під’єднані до інтернету, дають змогу стежити за об’єктами на відстані, не залучаючи агентів безпосередньо на місці. Особливу небезпеку становлять пристрої зі слабким захистом, стандартними паролями або застарілим програмним забезпеченням.
За оцінкою фахівців із кібербезпеки, розвиток штучного інтелекту спростив аналіз великих обсягів відео. Алгоритми можуть швидко переглядати записи, виявляти закономірності та допомагати знаходити потрібні об’єкти. Це перетворює звичайні камери спостереження на потенційний інструмент військової розвідки.
Загроза не обмежується Україною
WSJ зазначає, що камери використовують для збору розвідданих і в інших конфліктах. Зокрема, нідерландські спецслужби попереджали про систематичні кібероперації російських державних структур проти камер у Європі. Їхньою метою, за оцінкою служб, був збір інформації про маршрути військових перевезень, постачання зброї Україні та місцеперебування українських військових.
За оцінкою консультантів із кібербезпеки S-RM, у світі налічується близько 1,2 млрд камер, під’єднаних до інтернету. Частина з них має вразливості, якими можуть скористатися зловмисники.
Фахівці наголошують, що ризик стосується не лише систем на військових або стратегічних об’єктах. До інтернету під’єднані камери в офісах, житлових будинках, магазинах і навіть дитячі відеоняні. Якщо пристрій недостатньо захищений, він може стати джерелом конфіденційної інформації або точкою входу до локальної мережі.
Варто нагадати, що влада РФ перетворила освітні цифрові платформи, шкільні камери спостереження та моніторинг соцмереж на масштабну систему централізованого контролю за дітьми.
