1. Ми вже всі зрозуміли, що Трамп ніколи не визнає помилок. А тому, як тільки він почав звинувачувати Україну в тому, що через нас ростуть ціни на дизель, питання чергової сварки з Україною стало лише питанням часу. Проте, головна відмінність між нинішньою ситуацією і тим, що було після сварки в овальному кабінеті – Трамп не дав негайного розпорядження заборонити надавати розвідданні Украіні. І, схоже, він не може це зробити з огляду на суспільні настрої в США.
2. Взагалі, вся ця історія з дозволом на закупівлю російського дизеля матиме хоч якийсь сенс тільки в одному випадку: якщо буде досягнуто енергетичне перемирʼя і Росія протягом наступних двох трьох місяців зможе експортувати достатню кількість дизеля. Зараз, РФ , через українські удари по НПЗ просто фізично не може забезпечити ті обсяги, які потрібні Трампу для падіння цін. Тому, переговори, схоже продовжаться. Їх результат поки невизначений і передбачити його надто складно.
3. Я говорив раніше і повторю зараз: наш головний союзник – саме американські ЗМІ і вони є головним запобіжником від тих чи інших дій Трампа. Зараз у нас є три тижні до виборів, коли Трамп не може заборонити надавати нам розвідданні. За цей час нам вкрай важливо не стати частиною війни демократи-республіканці і, що не менш важливо, частиною війни MAGA та, так званої, старої партії. І цей час потрібно використати для того, щоб зупинка розвідданих та іншої допомоги стала токсичною для Білого дому і республіканської партії.
4. Ми вже чітко розуміємо, що європейці зроблять все від себе залежне, щоб підтримати Україну і тут ми будемо мати єдиний фронт.
5. Як результат у нас є два головних варіанти подальших дій: або війна продовжується, а Росія пробує далі нищити тил і паралельно робить провокації в Європі. Варіант два: Трамп добивається реального енергетичного перемирʼя, але Росія продовжує блокувати Чорне море, бити по тилу і ескалює ситуацію в ЄС. Проте, за енергетичне перемирʼя Путін має попросити щось більше ніж дизель. Що саме, узнаємо в найближчі дні.
