У понеділок, 12 жовтня, Верховна Рада має зібратися після майже місячної перерви. За графіком засідання мали розпочатися 13 жовтня, але уряд окремо звернувся до парламентарів, аби ті вийшли на роботу хоча б на день раніше. Причина – необхідність термінового голосування за законопроєкти, які потрібні для отримання коштів від міжнародних партнерів для порятунку порожнього держбюджету.
«Ми передали депутатам конкретні дедлайни. Щодо кожного необхідного рішення є дата, до якої закон має бути проголосований і підписаний, щоб ми встигли отримати необхідні кошти, – зазначив прем’єр-міністр Сергій Корецький. – У партнерів є свої процедури узгодження та виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало».
Загалом ухвалення Радою потребують близько 40 законопроєктів. Вони не впали на депутатів як сніг на голову – більша частина з них вже давно вариться в парламенті. Однак досі депутати затягували їхнє ухвалення: і через непопулярність цих рішень в електорату, і через перестороги, як вони вплинуть на самих обранців, і через політичні причини.
Про те, що ситуація з державними фінансами наближається до критичної, прем’єр Корецький попереджав ще 14 вересня. Він заявив, що Україна ризикує втратити значну частину з $29,5 млрд передбаченого міжнародного фінансування, якщо парламент не встигне ухвалити необхідні закони у визначені строки. Тоді ж уряд пообіцяв передати депутатам окремий графік із дедлайнами кожного голосування. Водночас сам Кабмін пообіцяв прискорити виконання своєї частини зобов’язань (42 рішення) і завершити їх до 15 жовтня замість раніше запланованого 1 листопада.
При цьому за графіком у сесійній роботі Верховної Ради якраз наставала перерва – з 18 вересня до 13 жовтня. Де-факто ж робота припинилася ще 17 вересня.
Із загального кошика допомоги із $29,5 млрд, про які казав Корецький, вже прийнято рішення про виділення 3 млрд євро за програмою Ukraine Facility, а також $0,84 млрд Світовим банком під гарантію Канади.
Арифметика порятунку
Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа 26 вересня заявила, що залишок запланованого та підтвердженого зовнішнього фінансування становить близько $25,2 млрд. За її словами, наступне велике джерело з цієї суми – макрофінансова допомога від ЄС на суму, еквівалентну $4,26 млрд. Для її якнайшвидшого отримання Раді потрібно виконати чотири умови. Три з них – проголосувати у другому читанні законопроєкти про оподаткування посилок до 150 євро та про оцінку майна (кожен з них має більш ніж по тисячі правок), а також постанову про утворення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати.
З четвертою умовою – особлива історія. Законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, який входить до числа ключових умов для отримання міжнародного фінансування, було прийнято у цілому ще у червні, але він досі не підписаний президентом. Причина – закладена в ньому правка, яка обмежує обов’язковий посилений фінансовий моніторинг PEP (політично значущих осіб) одним роком з моменту звільнення. Це вже не перша спроба нардепів, які самі входять до категорії РЕРів, полегшити собі життя. І вона прогнозовано вчергове викликала різку критику з боку міжнародних партнерів. Відповідно, підписання цього вже прийнятого проєкту у нинішньому вигляді заблоковане. Підласа зауважує, що без перегляду правки щодо PEP розраховувати на гроші за макрофінансовою допомогою Євросоюзу не доводиться.
З інших $21 млрд фінансування, за словами Підласої, найбільша частина (майже $13 млрд) очікується за програмою Ukraine Facility, інші джерела – Світовий банк, МВФ, макрофінансова допомога ЄС. Від підписання закону про оподаткування цифрових платформ залежить отримання $2 млрд, а від ухвалення Верховною Радою інших законопроєктів – ще $12 млрд.
Водночас голова бюджетного комітету не вірить, що до кінця року реально ухвалити всі законопроєкти, які відкриють доступ до цих грошей. Песимістично налаштований і голова фінансово-податкового комітету, через який проходить значна частина усіх цих ініціатив, Данило Гетманцев: «Я не впевнений, що вдасться переконати всіх колег підтримати всі рішення і зробити це своєчасно, але зробимо все можливе».
Тож ще на кінець вересня «фронт робіт», які треба виконати, був у Верховній Раді добре відомий. Але чи є у нардепів рішучість виконати те, про що їх наполегливо благають і прем’єр, і спікер, і президент?
За що нам дадуть гроші
Законопроєкти зі «списку Корецького», щодо яких Верховній Раді встановлено дедлайни, можна умовно поділити на кілька категорій: міжнародні зобов’язання за програмою Ukraine Facility, вимоги МВФ, Світового банку, умови для отримання макрофінансової допомоги ЄС (EU MFA). Прийняття деяких закриває зобов’язання одразу у кількох напрямках. Наприклад, проєкт закону про оцінку майна є зобов’язанням одночасно перед МВФ, Світовим банком та ЄС. А проєкт щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) – вимога Ukraine Facility, МВФ, Світового банку та рекомендація Єврокомісії.
Попередньо депутатам надіслали список – 32 законопроєкти з дедлайнами. Якісь – вже прийняті в першому читанні, якісь – тільки готуються пройти цю процедуру. І вже зараз зрозуміло, що не всі проєкти з дедлайном «до 14 жовтня» будуть ухвалені вчасно.
Бомба в посилках
Згідно з планом на пленарний тиждень, у понеділок депутати розглянуть лише три «європроєкти». Вони не є надто «тригерними» для зали – про безпеку та здоров’я працівників на роботі, про базову соціальну допомогу та про підвищення ефективності приватизації державного майна. Розгляд основних «грошових» ініціатив запланований на вівторок-середу. Йдеться про проєкти щодо приєднання України до єдиної зони платежів у євро (SEPA), оцінку майна, спрощення адміністрування податку на додану вартість, удосконалення конкурсних процедур на зайняття посади члена ВККС, друге читання багатостраждального закону про посилки тощо.
Також парламент спробує затвердити принаймні у першому читанні доопрацьований проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 рр., до якої у депутатів не дійдуть руки вже кілька місяців. Стратегія містить чуттєві політичні новації, яких вимагають європейці: зобов’язати уряд розробити законопроєкти про конкурси на генпрокурора та керівника Державного бюро розслідувань, розширити автономію НАБУ та САП тощо. Та навіть такі декларативні норми можуть не знайти підтримки в залі.
«Антикорупційна стратегія є у порядку денному на найближчий пленарний тиждень, але є ймовірність, що її розгляд відкладуть, – каже голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна. – Також є комітетський законопроєкт щодо конкурсу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, який нищівно розкритикували громадські організації, і є урядовий законопроєкт про одноособовий розгляд справ у Вищому антикорупційному суді. Але інших системних законопроєктів із питань верховенства права та антикорупційної політики у порядку денному немає».
Нардепка Юлія Сірко з «Голосу» також звертає увагу, що у порядку денному проігнорований євроінтеграційний кластер «верховенство права». «У «слуг народу» просто немає на ці проєкти голосів, тому їх навіть не намагаються ставити у порядок денний, – пояснює вона. – А без ухвалення бази з верховенства права я не вірю, що партнери розблокують нам повний обсяг фінансування».
Мабуть, головна інтрига тижня криється у прийнятті в цілому закону про посилки, який нардепи раніше показово провалювали, але все-таки спромоглися схвалити у першому читанні, а перед другим – заспамили валом правок. І справа навіть не в непопулярній нормі скасування пільг з ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро (вона запрацює не раніше липня наступного року), а у більш нагальній для нардепів правці щодо РЕРів, яку вставили у цей документ.
Вона має виправити скандальну ситуацію з законом про цифрові платформи, який рада ухвалила 9 червня. В ньому депутати спробували обмежити посилений фінмоніторинг 12 місяцями після звільнення PEPа. Таке рішення викликало гострий спротив західних партнерів, через що законопроєкт так і не був підписаний президентом.
Правка в законопроєкт про посилки передбачає, що банки застосовують посилений фінмоніторинг PEPів протягом 12 місяців після їхнього звільнення, а далі переходять від посиленого контролю до індивідуальної оцінки ризиків. Але не всіх парламентарів це влаштовує.
SEPA: економія чи «драконівський» контроль
Спротив в залі також може викликати пакет законопроєктів про приєднання України до єдиної зони платежів у євро (SEPA). Його авторка, заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк запевняє: SEPA – мабуть, найменш загрозлива і найбільш корисна ініціатива із усього міжнародного пакета.
«На відміну від ініціатив, які щось вилучають із кишень громадян, ця, навпаки, дає змогу суттєво економити, – запевняє нардепка. – За нашими підрахунками, лише за перший рік, а надалі – щороку, українці та вітчизняний бізнес зможуть зекономити до 10 млрд грн лише на банківських комісіях та трансакціях. В Україні сьогодні близько восьми мільйонів біженців, які постійно переказують кошти родинам – для них це буде пряма і суттєва економія. Це також надасть величезну перевагу для малого й середнього бізнесу, який намагається торгувати з ЄС. За умов SEPA комісія за переказ впаде до одного євро. Те саме стосується українських виробників, які завозять із ЄС комплектуючі, наприклад, для безпілотників: їм більше не доведеться чекати тижнями, поки через ланцюг банків-кореспондентів пройде платіж».
Водночас Василевська-Смаглюк констатує: її колеги у парламенті бояться ухвалення законопроєкту.
«Передбачається створення Єдиного реєстру банківських рахунків та сейфів. Депутати цього хочуть уникнути, хоча самі ж щороку декларують свої рахунки, – перераховує фобії нардепів авторка законопроєкту. – При цьому правоохоронці отримають доступ не до самого вмісту сейфів чи руху коштів на рахунках, а лише до інформації про їхню наявність. Друге – створюється Єдиний реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів. Для власників «сліпих трастів» це означає майбутню втрату повної анонімності».
Натомість з бонусів, які могли б стимулювати нардепів підтримати проєкт, Василевська-Смаглюк виділяє підвищення порогу порогових операцій, які підлягають обов’язковому фінмоніторингу – з нинішніх 400 тис. грн до 550 тис. грн, відсутність підвищення штрафів за недотримання фінмоніторингу, а також міжнародний аудит Держфінмону.
На додачу законопроєкт про SEPA став заручником внутрішньополітичних ігор – деякі депутати, зокрема, й з профільного комітету, пов’язують його прийняття зі зміною керівництва Нацбанку та Держфінмоніторингу.
Нардепка від «Голосу» Юлія Сірко вважає ініціативу стосовно SEPA практично непрохідною і стверджує, що вона навпаки болісно вдарить не по депутатах, а насамперед по простих українцях: «Європейські вимоги передбачають «драконівські» перевірки для всіх громадян при відкритті рахунків, оформленні карток та здійсненні кожного платежу.
І це відбувається на тлі того, що до керівництва Держфінмону та Нацбанку, м’яко кажучи, є питання. Нацбанк заплющує очі на реальні схеми, проте від пересічного громадянина вимагає 35 довідок про доходи, щоб зняти тисячу гривень. Без перезавантаження керівництва цих інституцій SEPA просто перетвориться на додатковий репресивний інструмент проти чесних українців. Дійсно, запровадження цього інструмента здешевлює транзакції, але суттєво ускладнює банківські перевірки, наприклад, для родин, де чоловік відправляє кошти дружині за кордон чи навпаки».
На думку Сірко, Світовий банк цілком може зачекати з виконанням цього маркера – доки не буде знайдений компроміс, як урізати надмірні повноваження фінмоніторингу.
Скепсис опозиції
Монобільшість регулярно звинувачує в саботажі євроінтеграційних і «донорських» законопроєктів опозицію – причому ту фракцію, у якої підтримка таких ініціатив навіть зашита у назву. Член фінансового комітету Ніна Южаніна з «Європейської солідарності» Порошенка стверджує, що під час місячної паузи у пленарній роботі парламенту ніхто з уряду з їхньою фракцією перемовин не проводив. Нардепка бере список термінових законопроєктів, який уряд надіслав парламентарям, і коментує: «Почнемо з того, що близько 15 тих законопроєктів, що вимагають партнери, взагалі досі не зареєстровані у Верховній Раді. Якщо пройтися по деяких з тих, що зареєстровані, то картина така.
Законопроєкт про НКРЕКП – не готовий. Проєкт Митного кодексу до другого читання – також, обговорення в комітеті дійшло лише до середини, поправок безліч. Проєкт про віртуальні активи – роботи попереду дуже багато, наразі немає навіть готового фінального тексту від підкомітету. Оподаткування посилок: тут через норми про РЕР шанси на ухвалення – 50 на 50. Реформа системи оцінки майна: текст до другого читання вийшов дуже складним, шанси на ухвалення – 50 на 50. Все залежатиме від того, як сама галузь налаштує народних депутатів та що вона встигне їм донести. Проєкти про залучення стратегічного іноземного інвестора та Національну комісію з цінних паперів ми на комітеті не обговорювали. Законопроєкт щодо захисту громадян та їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками викликає багато запитань. Наприклад, спроба обмежити передачу карток із рук в руки обурила родичів військових. У багатьох дружин картки чоловіків на фронті, вони знімають гроші та купують необхідне для бійців. Цей виняток нормально не виписали, тому доля проєкту під великим питанням. Приєднання до SEPA: дуже непростий документ. Поки що ми за нього голосувати не готові».
Водночас Южаніна стверджує, що її фракція може підтримати, зокрема, законопроєкти про перезавантаження системи управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Нацбанком.
Юлія Сірко з «Голосу» схиляється до того, що головними каменями спотикання, окрім SEPA, стануть Антикорупційна стратегія, яку не підтримують групи, сформовані з уламків ОПЗЖ, «Батьківщина» та частина «слуг народу», та законопроєкт про посилки.
«Посилки» викликають величезне обурення самі по собі: незрозуміло, навіщо цей законопроєкт взагалі проштовхують зараз, якщо він не дасть жодних додаткових доходів у бюджет ані в цьому році, ані в 2027, ані в 2028-му, – дивується нардепка. – Навпаки державі доведеться зробити колосальні інвестиції в митні склади, процедури та розширити штат митників, які просто «проїдять» увесь потенційний дохід від запровадження ПДВ. Ну, і правку щодо відновлення суворого контролю за PEP будуть намагатися збити прямо під час голосування. Консенсусу щодо цього документу немає».
При цьому Сірко прогнозує, що реалістичним сценарієм до кінця року буде виконання 60–70% виставлених партнерами вимог.
Угорський ультиматум
Голова комітету з питань зовнішньої політики «слуга народу» Олександр Мережко вважає, що наразі основний конфлікт у сесійній залі лежить між нагальними потребами країни та політичними інстинктами його колег: «Для деяких депутатів, які мріють переобратися у своїх округах, проблематично голосувати за непопулярні закони, які завадять їм виграти вибори в майбутньому. Однак нам ще треба дожити до цих виборів і зробити все, щоб вони взагалі відбулися. За моїми спостереженнями, процес рухатиметься так: ми збираємося, щось вдається проголосувати, щось ні, потім знову збираємося і знову голосуємо. Є надія, що поступово всі ці проблематичні закони ми врешті-решт пройдемо. Але це питання часу, якого перед зимою у нас дуже мало».
Оремо Мережко наголошує на зовнішніх форс-мажорах: роботу Ради можуть у будь-який момент зірвати тривалі повітряні тривоги та блек-аути в столиці. Це може ще більше посунути строки розгляду законопроєктів, в які нардепи і так не вписуються.
Додатково ускладнити сесійний тиждень може розгляд законопроєкту № 16119 щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України. Він винесений у порядок денний на понеділок. Він не входить до пакету, зав’язаного на фінансову допомогу, але напряму стосується наших євроінтеграційних прагнень.
Попри загальну назву, у парламентських колах 16119 прямо називають «угорським законопроєктом». Він розроблений для виконання ключових вимог Будапешта щодо зняття блокування з відкриття євроінтеграційних кластерів для України. Міністерство освіти та науки зазначає, що проєкт відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України у сфері освіти, але ультрапатріотичне крило в парламенті схвильоване, що його прийняття суттєво послабить позиції української мови на Закарпатті.
Критикують проєкт і парламентські захисники російської мови, які вважають, що прийняття «угорського законопроєкту» призведе до дискримінації російськомовних. Так, «слуга» Максим Бужанський запевняє, що «ЄС» та «Голос» підтримають це рішення в обмін на винесення до зали законопроєкту нардепки Наталії Піпи, який зобов’язує використовувати українську мову в школах не тільки під час уроків, а й під час перерв. Проте наразі проєкту Піпи в порядку денному немає.
Павло Вуєць, «Главком»
