Рік тому у справі Зінченка виринула сенсаційна інформація. Прокурор зачитав у суді діалог між обвинуваченим у вбивстві Фаріон і підозрюваним у вбивстві колишнього Голови Верховної Ради Парубія. Обоє чоловіків сиділи разом у камері слідчого ізолятора. Під час розмови Зінченко зізнався, що вбив мовознавицю «на ґрунті особистої неприязні», а конкретно – через висловлювання Фаріон на адресу російськомовних громадян. Про це повідомляє «Главком».
У суді обвинувачений заперечив свої слова і пояснив: на нього начебто тиснули співкамерники. Тому сказав ті слова, щоб вони відчепилися.
Водночас у вироку зазначено, що суд не взяв до уваги доказ у вигляді протоколу негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), що велися стосовно Зінченка, коли він перебував у львівському СІЗО. Феміда наголосила про «істотне порушення прав і свобод людини» у такий спосіб.
«Такої форми НСРД як довірлива бесіда зі співкамерниками у Кримінально процесуальному законодавстві не передбачено», – ідеться у вироку.
На прохання «Главкома» генерал поліції Андрій Нєбитов прокоментував проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування щодо осіб під підозрою, які перебувають у слідчому ізоляторі. Він пояснив: за загальним правилом сам факт повідомлення особі про підозру не означає автоматичної заборони проведення щодо неї будь-яких слідчих дій. Водночас результати такої дії можуть бути визнані недопустимими, якщо під виглядом негласних слідчих (розшукових) дій фактично здійснюється допит підозрюваного або іншим способом обходяться його процесуальні права, зокрема право не свідчити проти себе та право на захист. Такий підхід відображений у практиці Верховного суду.
«НСРД є процесуальними слідчими (розшуковими) діями, проведення яких регулюється главою 21 КПК України. Уповноважені оперативні підрозділи можуть бути залучені до їх проведення за дорученням слідчого в межах повноважень, визначених КПК. Тому проведення негласних слідчих дій у СІЗО саме по собі не є достатньою підставою для висновку про незаконність такої дії – необхідно оцінювати її конкретний вид, зміст, підставу, межі дозволу слідчого судді та спосіб проведення», – пояснив заступник голови Національної поліції.
Як відомо, вирок Шевченківського районного суду Львова В’ячеслав Зінченко може оскаржити в апеляційному суді протягом 30 днів. До набрання чинності вироку обвинувачений залишатиметься у СІЗО. У коментарі «Главкому» своє бачення щодо суворості вироку Зінченку виклав адвокат зі Львова Олег Мицик. За його словами, при визначенні покарання суд, відповідно до вимог Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. При цьому значення можуть мати, зокрема, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, його наслідки та інші обставини, що характеризують кримінальне правопорушення. Щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення прямо визначені законом як обставини, що пом’якшують покарання.
Нагадаємо, ввечері 19 липня 2024 року, В’ячеслав Зінченко, перебуваючи у внутрішньому дворі будинку у Львові, здійснив постріл зі стрілецької зброї калібром 9х18 у голову громадської діячки Ірини Фаріон. У результаті потерпілій було спричинено багатоуламкове наскрізне проникаюче вогнепальне ураження головного мозку, забій мозку важкого ступеня та кому. Від цих важких травм мовознавиця померла у лікарні Святого Пантелеймона о 23:20 год 19 липня.
