У розвідках низки країн НАТО серйозно занепокоєні нападом Росії на країни Балтії найближчим (дуже найближчим) часом. У розмові запитали моєї думки про ймовірність такого сценарію.
Попри те, що тривалий час вважаю такий напад ймовірним і свої аргументи викладав кілька разів тут, я поставив для початку розмови одне уточнююче запитання і звернув увагу на одну важливу деталь.
Запитання звучало так: назвіть мені причини, чому Путін цього не може зробити зараз? У відповідь на це запитання виникла черга аргументів, чому саме зараз він якраз може це зробити. Важливе уточнення: розмова була з дорослими людьми, у яких немає рожевих ілюзій про «НАТО одразу дасть злагоджену масовану відповідь».
Деталь, на яку я звернув увагу, була про те, що у Кремлі схиблені на історичному символізмі. Я запропонував глянути до календаря історичних подій на найближчі два тижні. І що ж там бачимо:
- 28 вересня 1939 рік – підписання Договору про дружбу та кордон між СРСР і Німеччиною (таємний протокол), відповідно до якого країни Балтії остаточно відходили до сфери впливу СССР.
- Після 28 вересня 1939 року – починається масований тиск на керівництво країн Балтії з боку Сталіна, переговори в Москві, жорстка погроза застосувати силу і ультиматум.
- До 10 жовтня 1939 року три країни Балтії були змушені поступитися і підписати угоду про взаємодопомогу з СССР.
Описувати фактаж про те, які конкретні специфічні рухи бойової підготовки в останні місяці відбуваються і з боку росіян, і з боку балтійських країн, не буду. Зрештою, публічних повідомлень і аналітики на цю тему вистачає.
Безумовно, нападу Росії на Балтію ближчим часом може й не статися. Але саме зараз достатньо багато сприятливих обставин для цього. Ну і внутрішні проблеми підганяють Путіна – це також серйозний аргумент.
Щоб випередити традиційне запитання про те, що Росія не має ресурсу розпочинати класичну війну ні з балтійцями, ні тим більше з НАТО, вже традиційно відповім: для реалізації задуму Путіну не треба вести класичну війну проти Альянсу.
Варто лише налякати конкретними діями, а далі почнеться ланцюгова реакція дуже неприємних процесів всередині НАТО, які виведуть на бажані для росіян домовленості. У тому числі, й щодо України.
Насамкінець трохи оптимізму. Чи вийде у Путіна те, що він собі надумав, почавши велику війну у 2022 році? Ні, не вийде. Основним каменем на його дорозі стала якраз Україна. Далеко не всі західні партнери виявлять таку ж стійкість. Але й ресурс Москви не безмежний.
