Російські реактивні безпілотники змінили не лише тривалість повітряних тривог у Києві, а й сам ритм загрози. Поодинокі дрони та невеликі групи, які запускають із часовими інтервалами, можуть змушувати столицю знову і знову зупинятися, іноді ще до повного відновлення роботи після попередньої тривоги. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дослідження Texty.org.ua.
Автори проаналізували щільність повітряних тривог у столиці та кількість повідомлень про реактивні безпілотники. Ще у травні-липні тривоги переважно залишалися окремими епізодами, між якими Київ мав кілька годин відносного затишшя. Ситуація почала різко змінюватися із середини серпня, коли повідомлення про реактивні БпЛА стали регулярними.
Видно, що тривоги дедалі частіше охоплюють усі частини доби – ніч, ранок, день і вечір. Місто може отримати відбій, однак невдовзі після цього новий дрон спричиняє наступну тривогу. Реактивні апарати фактично дозволили Росії розтягувати загрозу далеко за межі звичних нічних атак.
Як працює «пропелер тривог»
На прикладі 28 серпня дослідники показали механізм, за якого невелика кількість дронів здатна фактично розірвати добу на постійні цикли «тривога – відбій – нова тривога». Якщо безпілотники заходять до Києва не одночасно, а по одному чи невеликими групами з інтервалами, кожна нова ціль може запускати окремий цикл небезпеки.
При цьому навіть після відбою місто не повертається до нормальної роботи миттєво. Людям необхідно вийти з укриттів, підприємствам – запустити обладнання, а установам – відновити робочі процеси. Якщо наступна тривога починається занадто швидко, вони можуть просто не встигнути відновити роботу.
Дослідники звернули увагу, що 28 серпня найбільша інтенсивність тривог припала на період із 17:00 до 19:00 – час, коли значна кількість киян повертається з роботи додому. Це створює додатковий тиск на транспортне сполучення між правим і лівим берегами столиці.
Реактивні дрони літають інакше
За даними дослідження, звичайний ударний дрон летить переважно довгими прямими відрізками з невеликою кількістю змін курсу. Маршрути реактивних безпілотників значно звивистіші: вони можуть заходити до Києва з різних напрямків, кілька разів змінювати курс та здійснювати повторні розвороти.
Такі маневри здатні продовжувати повітряну тривогу. Поки дрон залишається поблизу столиці, змінює напрямок або його подальший маршрут неможливо спрогнозувати, небезпека для міста зберігається. Якщо БпЛА віддаляється, а потім знову повертається, це може подовжити наявну тривогу або спричинити нову.
Реактивні дрони також значно швидші. Дослідники порівняли близько 250 км/год для звичайного безпілотника із приблизно 600 км/год для реактивного. На висоті близько 4 тис. м такі цілі складніше уражати звичайними засобами протиповітряної оборони.
Київ втрачає не лише час
Видання також наголошує на економічному ефекті такої тактики. Навіть година повітряної тривоги порушує роботу підприємств, магазинів, транспорту та установ. Для столиці безперервні тривоги можуть означати сотні мільйонів гривень економічних втрат протягом доби.
Автори підсумовують, що реактивний дрон перетворився не лише на засіб ураження, а й на інструмент зупинки великого міста. Його швидкість ускладнює перехоплення, маневри можуть затягувати тривогу, а розтягнуті в часі запуски здатні годинами утримувати Київ у циклі постійних загроз.
Нагадаємо, нічна комбінована атака російських окупантів на Київ 24 вересня завдала значної шкоди IT-інфраструктурі столиці. Унаслідок обстрілів знищено обладнання та сервери кількох провідних українських провайдерів і дата-центрів, через що спостерігаються перебої в роботі сайтів та інтернету.
