«Народний» депутат від «Голосу» Роман Лозинський заявив, що його правка про припинення повноважень депутатів місцевих рад, обраних від заборонених проросійських партій, стала причиною блокування законопроєкту №13618 у Верховній Раді. За його словами, представники колишньої ОПЗЖ мають значний вплив на формування порядку денного парламенту. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Проросійські депутати у місцевих радах. Чому Верховна Рада оберігає «ждунів»?
Правку Лозинського профільний комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав під час підготовки законопроєкту до другого читання. Вона передбачає припинення повноважень депутатів місцевих рад, обраних від партій, діяльність яких заборонили після 2022 року. Йдеться, зокрема, про ОПЗЖ, «Опозиційний блок», «Партію Шарія», «Наші» та інші політичні сили.
«На превеликий жаль, на сьогодні у Верховній Раді вплив проросійських уламків Партії регіонів на формування порядку денного настільки великий, що вони можуть дозволити собі заблокувати потрапляння до нього законопроєктів з такими поправками», – заявив Лозинський.
За його словами, питання позбавлення мандатів депутатів від заборонених партій потрібно було вирішити ще у 2022–2023 роках.
«Дотискати питання позбавлення мандатів депутатів від ОПЗЖ та Ко потрібно було в 2022–2023 роках, коли тільки вступило в силу рішення суду щодо заборони цих партій. Але тодішня пропозиція уряду щодо цього так і не була навіть винесена в залу парламенту», – сказав нардеп.
Що передбачає законопроєкт №13618
Законопроєкт №13618 стосується процедури відкликання депутатів місцевих рад та їх заміни наступними кандидатами зі списку.
Зараз депутат місцевої ради може оскаржити рішення про своє відкликання в суді. Розгляд такої справи може тривати роками, а партія тим часом не може замінити депутата.
Законопроєкт пропонує обмежити строк розгляду таких справ 15 днями. Також планується пришвидшити реєстрацію наступного депутата територіальною виборчою комісією. Якщо ТВК не виконує свої обов’язки, ці функції може перебрати Центральна виборча комісія.
Документ Верховна Рада прийняла за основу ще рік тому. Під час підготовки до другого читання до нього внесли правку Лозинського щодо депутатів від заборонених партій.
Головний автор законопроєкту Іван Крулько заявив, що Лозинський подав правку листом до комітету, хоча встановлений Регламентом строк для внесення поправок уже минув. Водночас комітет її підтримав.
За словами Крулька, саме ця правка вплинула на подальший розгляд законопроєкту.
«Парламентська монобільшість у нас тільки на папері і «слугам народу» доводиться домовлятися, зокрема, з представниками заборонених партій. Це якраз і може стати тією причиною, через яку законопроєкт просто не будуть вносити в сесійну залу. Така цинічна реальність», – сказав Крулько.
Водночас він сподівається, що основну норму законопроєкту – про пришвидшене відкликання та заміну депутатів місцевих рад – все ж вдасться ухвалити.
Крулько пояснив, що в цьому питанні є різні позиції.
«Я розумію і автора цієї поправки, який її вніс, і депутатів, які її підтримували. У цього питання є дві сторони: одні вважають, що ця постановка питання є повністю справедливою, інші – що цього не треба робити з різних причин. Хтось проти через лояльність до заборонених партій, хтось – через те, що у разі позбавлення повноважень такої кількості депутатів деякі місцеві ради, особливо на сході, взагалі стануть недієздатними», – сказав він.
Водночас співрозмовники «Главкома» у «Слузі народу» підтвердили, що саме правка Лозинського поставила на паузу винесення законопроєкту №13618 до сесійної зали.
Скільки депутатів від заборонених партій у місцевих радах
За даними громадянської мережі «Опора», на місцевих виборах 2020 року від партій, які нині заборонені, обрали 4188 депутатів рад різних рівнів. Це близько 10% усіх обраних депутатів.
Найбільше депутатів було обрано від «Опозиційної платформи – За життя» – 3893. Від «Опозиційного блоку» – 198 депутатів, «Партії Шарія» – 45, «Блоку Володимира Сальдо» – 35, «Лівої опозиції» – 12, партії «Наші» – п’ять.
Після виборів 2020 року у 30 місцевих радах частка депутатів від нині заборонених партій становила 50% і більше. Ще у 84 радах таких депутатів було від 33% до 50%.
Станом на лютий 2026 року із 30 рад, де частка таких депутатів була найбільшою, працювали лише шість. Із 84 рад, де їхня частка становила від третини до половини, продовжували працювати 39.
