Народні депутати, судді, прокурори та правоохоронці прагнуть здобувати наукові ступені через можливість отримувати доплати до зарплати, просуватися управлінською кар’єрою та розширювати професійні зв’язки. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світлана Благодєтєлєва-Вовк.
Як пояснила активістка, за наукові ступені в науковій та освітній сферах передбачені доплати у розмірі 15–25% окладу. Для суддів вони становлять 15% та 20%. Зокрема, у місцевому суді за зарплати 99,87 тис. грн доплата може становити близько 15 тис. грн, в апеляційному суді за зарплати 166 тис. грн – 25 тис. грн, а у Верховному Суді за загальної виплати близько 250 тис. грн – майже 37 тис. грн.
Водночас Благодєтєлєва-Вовк наголосила, що справа не лише у доплатах. За її словами, люди користуються соціальними зв’язками та створюють так звані «токсичні мережі», члени яких зацікавлені у тому, щоб зламати систему академічної доброчесності та незаконно отримати наукові ступені, а разом із ними – відповідні привілеї.
«Це можливість робити управлінську кар’єру, отримувати доплати. Крім того, ідеться про контроль зв’язків», – зазначила вона.
Як приклад Благодєтєлєва-Вовк навела історію з дисертацією судді Оксани Царевич. За її словами, у 2025 році фундація «ДеЮре» перевірила наукову роботу судді та виявила в ній плагіат. Науковим керівником Царевич був доктор юридичних наук, професор Євген Легеза. Згодом викривач Олег Смірнов перевірив кандидатську та докторську дисертації самого Легези і, як стверджує активістка, також виявив у них плагіат.
Благодєтєлєва-Вовк зазначила, що Легеза був науковим керівником десятків дисертацій, серед яких були й роботи суддів Верховного Суду. На думку активістки, це дає підстави перевірити на плагіат і роботи його підопічних.
Нагадаємо, координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» також заявила про виявлення плагіату в кандидатській та докторській дисертаціях проректорки Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Наталії Віннікової. За словами активістки, ця ситуація може мати юридичні наслідки для університету.
Також «Главком» писав про результати перевірки докторської дисертації депутатки Київради та проректорки університету імені Бориса Грінченка Алли Шлапак. У роботі виявлено 14 фрагментів академічного плагіату. Серед використаних прийомів були «косметичний рерайт», копіювання чужого наукового апарату, заміна років і цифр у запозичених фрагментах та маніпуляції з бібліографією.
