Президент Росії Володимир Путін не хоче домовлятися про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України до зими. За даними джерел Financial Times, обізнаних із позицією Кремля, атаки на українську енергетику можуть посилити тиск на Київ і змусити його піти на поступки. Про це повідомляє «Главком».
Переговори про можливе енергетичне перемир’я між Україною та Росією тривають, однак остаточної домовленості між сторонами наразі немає – попри заяву президента США Дональда Трампа про протилежне. За інформацією FT, питання припинення ударів по енергооб’єктах обговорювали ще під час тристоронніх перемовин представників України, США та Росії. Після їх завершення у лютому контакти продовжилися на окремих зустрічах і в неофіційному форматі.
Україна протягом кількох місяців закликала Росію погодитися на взаємну паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі, а також пропонувала поширити домовленість на порти та іншу критичну інфраструктуру. Однак Москва не виявляла зацікавленості в цих пропозиціях і замість цього посилила атаки. Водночас людина, знайома з позицією Росії, підтвердила виданню, що Москва і Київ поновили переговори про можливе перемир’я.
Чому Кремль не поспішає домовлятися
За словами джерел, наближених до Кремля, Путін не хоче укладати угоду до зими: диктатор, як стверджують джерела FT, розраховує, що удари по українській енергетиці в холодний період посилять тиск на Київ. Проблеми з постачанням електроенергії та тепла Москва може використати як важіль на переговорах – джерела видання вважають, що вона може сподіватися на поступки з боку України під впливом зимових атак.
На тлі переговорів президент США Дональд Трамп 14 вересня заявив, що Україна та Росія нібито домовилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної. Однак українські посадовці були здивовані цією заявою, оскільки не отримували підтверджених гарантій від російської сторони, а журналіст FT згодом і сам спростував інформацію про остаточну угоду – видання зазначило, що попередні спроби США домовитися про припинення ударів завершувалися без стійкого результату.
Президент Володимир Зеленський після заяви Трампа повідомив, що Україна готова до відповідного кроку, якщо партнери зможуть гарантувати реальну готовність Росії припинити атаки. «Якщо наші американські партнери зможуть забезпечити, що Росія справді готова припинити цю війну, спрямовану на знищення життя, і зробити це реально та надовго – Україна зробить власні деескалаційні кроки», – заявив Зеленський, додавши, що для надійного й довгострокового припинення атак необхідне завершення війни.
Трамп пов’язав енергетичну ситуацію з цінами на дизель
Напередодні Трамп закликав українського президента припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), пов’язавши ці атаки зі зростанням світових цін на дизельне паливо. «Зеленський має зробити одну річ: він має припинити вибивати дизельне паливо в Росії», – сказав американський лідер журналістам в Ірландії.
Речник Кремля Дмитро Пєсков 14 вересня привітав цю заяву, однак не відповів, чи готова Москва натомість припинити атаки на українську інфраструктуру. За оцінкою двох високопоставлених українських посадовців, на яких посилається FT, Трамп може прагнути продемонструвати американцям, стомленим від дорогого пального, що його адміністрація працює над зниженням цін.
Водночас оцінка Київської школи економіки, яку надали виданню, свідчить, що на скорочення світових поставок дизелю значно сильніше вплинула війна США та Ірану, ніж українські удари по російських об’єктах: за даними KSE Institute, з березня до серпня експорт із країн Перської затоки скоротився на 152 млн барелів, тоді як падіння російського експорту становило лише 68 млн барелів – приблизно у 2,2 раза менше за скорочення з Перської затоки.
Нагадаємо, Кремль заявляв, що Москва та Київ наразі не ведуть предметних переговорів про енергетичне перемир’я. Речник Путіна Дмитро Пєсков також називав українську енергетику «слабким місцем» країни.
