Москва знову наполягає на переговорах у жовтні. Вчора Пєсков знову закрутив стару пісню про необхідність обговорити все у форматі «Україна – США – Росія». Хоча одразу ж з’явився помічник Путіна Ушаков і попередив, що вимоги Росії не змінюються. І рано чи пізно Україні доведеться їх виконати. Краще раніше. Самі вимоги теж не є таємницею – передача Росії Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
Бойові дії на час переговорів не припиняються – це вже сказав Лавров. Мир настане після згоди України на всі ці умови. Про що в цій ситуації вести переговори – навіть незрозуміло. Свої вимоги Росія визначила ще кілька років тому й змінювати їх не збирається. Україна вже не раз відповідала категоричною відмовою.
Про що ще говорити? Та про що завгодно. Зараз, коли я це пишу, а ви читаєте, – ми вже граємо за кремлівським сценарієм. Навіть коли відправляємо їх до біса. Бо серйозно обговорюємо їхні пропозиції. А тепер скажіть – відколи це ми раптом почали вірити словам Кремля?
Коли ти починаєш грати на вокзалі в наперстки з групою шахраїв, ти в процесі робиш лише одну помилку. У той момент, коли погоджуєшся грати. Проблема в тому, що серед усіх учасників граєш лише ти. Протилежна сторона працює над тим, щоб виманити з тебе гроші. Ти думаєш, що зараз триває боротьба між спритністю рук шахрая та гостротою твого зору. І що ти зможеш вгадати, під яким наперстком знаходиться кулька.
Не зможеш. Кульки немає під жодним. Будь-яке рішення приведе тебе до поразки. Не тому, що ти погано грав. Так написаний сценарій гри. І навіть якщо ти виявиш обман, на цей випадок у них теж є робочий варіант з ударом по голові. Єдине, що ти можеш – з самого початку прийняти як аксіому: про жодну чесну гру взагалі не йдеться. Тебе хочуть красиво пограбувати і будуть грабувати.
Повертаючись до переговорів. Росія буде бомбити, тиснути та вимагати територіальних поступок. Наголошуючи на тому, що відмова означає бажання продовжувати війну. І Зеленський, мовляв, йде на це заради влади.
Але якщо Зеленський підпише такий «мир» – він підпише собі вирок. Відразу ж у Києві розпочнеться бунт. І в армії. Не з картонками – всерйоз. Або на виборах найближчим часом – тотальна поразка. До речі, проведення дострокових виборів в Україні так не афішують, але цей пункт є одним із ключових у списку російських умов «миру».
Їм не потрібна Донецька область. Не потрібні Запорізька та Херсонська. Їм потрібна вся Україна, точніше, її зникнення з політичної карти. Просто вони не можуть захопити її силою. Отже, треба спровокувати хаос – з виборами чи без. Перечекати.
І спокійно окупувати всю територію країни, розколоту на шматки внутрішнім конфліктом. Кульки немає під жодним наперстком, тебе просто грабують. Обговорювати щось із грабіжниками безглуздо. Треба відразу бити…
