За перше півріччя 2026 року Держфінмоніторинг виявив понад 12 тис. осіб, причетних до функціонування дроп-схем. Обсяг фінансових операцій за їхньою участю перевищив 18,5 млрд грн. Ці дані навели під час засідання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, де розглянули законопроєкти щодо незаконних операцій із банківськими рахунками та діяльності шахрайських колцентрів, повідомляє «Главком» із посиланням на онлайнову трансляцію.
Йдеться про законопроєкти №16013 та №16014, подані президентом Володимиром Зеленським як невідкладні. Перший стосується відповідальності за незаконні дії з платіжними інструментами та банківськими рахунками. Другий передбачає посилення відповідальності за організацію електронно-комунікаційних шахрайських організацій, які часто працюють як колцентри.
Законопроєкт №16013 спрямований на протидію використанню так званих дропів – людей, чиї банківські картки або доступ до рахунків залучають до проведення незаконних операцій. Документ пропонує встановити відповідальність, зокрема, за незаконну передачу платіжного інструменту, доступу до банківського чи платіжного рахунку. Також ідеться про отримання або зберігання чужих платіжних інструментів із метою вчинення шахрайства чи іншого правопорушення.
Під час обговорення депутати окремо порушили питання добросовісних користувачів банківських рахунків. Представники комітету наголосили, що відповідальність має стосуватися саме незаконної передачі картки або доступу до рахунку з відповідною метою. Водночас для членів родини чи інших осіб власник рахунку може оформити додаткову платіжну картку.
Інша ініціатива – законопроєкт №16014 – стосується шахрайських колцентрів. Як пояснили на засіданні, їхні учасники можуть видавати себе за працівників правоохоронних або державних органів. За допомогою електронних комунікацій вони виманюють персональні дані, банківську інформацію, реквізити платіжних карток та коди автентифікації. Серед потенційних жертв особливо часто опиняються пенсіонери, військовослужбовці, члени їхніх родин та внутрішньо переміщені особи.
Депутати зазначили, що зараз правоохоронцям складно притягувати організаторів таких схем до відповідальності, оскільки потрібно довести конкретний випадок шахрайства та заволодіння грошима. Запропоновані зміни мають дозволити карати вже за створення та діяльність такої шахрайської організації.
За її створення або керівництво законопроєкт пропонує передбачити від семи до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За участь або сприяння діяльності організації – від п’яти до 10 років, а за умисне залучення нових учасників: від трьох до п’яти років.
Для службовців, які використовують своє становище для сприяння таким схемам, запропоновано від восьми до 12 років позбавлення волі, конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади до трьох років.
Окремо передбачено можливість звільнення учасника такої організації від кримінальної відповідальності. Для цього він має до повідомлення про підозру добровільно повідомити правоохоронців про її діяльність та активно сприяти викриттю організаторів і припиненню роботи схеми. На людей, які створили організацію або керували нею, ця можливість не поширюватиметься.
Під час засідання також звернули увагу на зміну формату роботи шахрайських колцентрів. Якщо раніше правоохоронці виявляли великі офіси на 50-60 людей, то нині такі групи дедалі частіше розділяються на невеликі осередки у квартирах, де працюють по кілька осіб.
Навколо законопроєкту №16014 виникла дискусія, оскільки парламент уже розглядає законопроєкт №10190 про відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство. Його зареєстрували у жовтні 2023 року, а 22 травня 2024 року Верховна Рада прийняла документ за основу. Нині він готується до другого читання.
Деякі депутати заявили, що нова президентська ініціатива фактично дублює багаторічну роботу парламентського комітету. Інші учасники засідання підтримали необхідність ухвалення нових норм, запропонувавши узгодити їх із чинним Кримінальним кодексом. Зокрема, йшлося про заміну формулювання «шахрайська злочинна організація» на «шахрайська організована група». Представники Кіберполіції та Національної поліції заявили, що підтримують доопрацьовану редакцію законопроєкту №16014.
Нагадаємо, раніше «Главком» опублікував матеріал про власний досвід журналіста, який потрапив на роботу до шахрайського колцентру. Під виглядом продажу інвестицій новачків навчали виманювати гроші у громадян Польщі, використовуючи підготовлені сценарії розмов і психологічні маніпуляції. За словами представників колцентрів, із якими поспілкувався автор, на тлі посилення боротьби з такими схемами частина «офісів» перейшла на дистанційну роботу, а інші запропонували працівникам переїзд за кордон, зокрема до Болгарії та на Кіпр.
