Тегеран звернувся до Москви з проханням надати новітні реактивні безпілотники «Герань-4» і «Герань-5» – швидші модифікації, які складніше перехоплювати, – для можливого застосування проти Ізраїлю та США. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Financial Times, яка отримала цю інформацію від західних представників служб безпеки та людини, близької до Кремля.
Йдеться про інтерес Ірану саме до нових реактивних модифікацій – тих, що Москва останніми тижнями активно застосовує проти України. За даними FT, «Герань-5» може розвивати швидкість до 600 км/год, нести бойову частину масою 90 кг та долати до 1 тис. км – конструкція апарата ближча до крилатої ракети. «Герані» є російськими версіями іранських Shahed, виробництво яких Росія розгорнула у 2023 році: базова «Герань-1» має бойову частину масою до 20 кг і максимальну швидкість близько 185 км/год.
Нові «Герані» отримали системи наведення
Нові безпілотники відрізняються від ранніх модифікацій не лише швидкістю. За інформацією FT, їх оснащують тепловізійними камерами, системами наведення зі штучним інтелектом, російськими антенами захисту від перешкод та китайськими модемами для мережевого зв’язку.
Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов розповів виданню, що оператор може вести такий безпілотник на висоті 2–5 км, за допомогою камери виявляти ціль і фіксувати її – після цього апарат здатен атакувати об’єкт самостійно. За його словами, майже всі реактивні дрони, які нині застосовують проти України, мають такі камери.
Українські військові перехоплюють близько 60% реактивних «Гераней», тоді як для інших модифікацій дронів цей показник, за словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, становить 90–95%. Через вищу швидкість нових цілей Україна частіше залучає винищувальну авіацію: за даними FT, в окремих випадках пілоти знищують дрони з бортових гармат.
Росія нарощує використання реактивних дронів
За даними FT, Росія почала майже безперервно запускати реактивні безпілотники з 27 серпня; у серпні РФ здійснила рекордні 2,8 тис. запусків дронів усіх типів, повідомляли Повітряні сили України. Про нарощування потужностей свідчить і супутникова розвідка: моніторинговий проєкт Dnipro Osint нещодавно зафіксував розширення виробництва на заводі «Алабуга» в Татарстані, де випускають «Шахеди» й «Герані».
Нові моделі з’явилися на озброєнні раніше, ніж очікували українські чиновники та виробники засобів протидії: у Києві припускали, що Москва спочатку зосередиться на повільнішій «Герань-3» (близько 300 км/год), а не на швидших «Герань-4» та «Герань-5». Компанія Wild Hornets завершує розробку нового дрона-перехоплювача, а президент Володимир Зеленський повідомляв, що над засобами знищення нових «Гераней» працюють 67 вітчизняних компаній.
Військовий аналітик Конрад Музика назвав розвиток нових моделей «круїзизацією» безпілотної авіації – за швидкістю та висотою польоту вони дедалі більше наближаються до крилатих ракет. Реактивні «Герані» при цьому дешевші за крилаті ракети «Калібр» та Х-101. За даними FT, армія РФ застосовує їх разом із недорогими ракетами «Бандероль» для ударів по складах, логістичних центрах та українських портах Чорного моря.
Іран зацікавився російськими напрацюваннями
Розвиток російського виробництва безпілотників привернув увагу Ірану, який свого часу передав Москві технології Shahed, – тепер Тегеран хоче отримати сучасні версії зброї, створеної на основі його ж технологій. Це не єдиний напрям обміну: раніше «Главком» писав, що Росія таємно допомагає Ірану розробляти надзвукові крилаті ракети.
Централізоване виробництво дозволяє російським розробникам швидко змінювати конструкцію безпілотників і випробовувати нові рішення просто під час бойових дій. Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов заявив FT, що Росія змогла швидко створити нову виробничу лінію, оскільки створення таких апаратів технологічно простіше за виробництво танків.
Старший науковий співробітник Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гоффман вважає, що західні країни могли б уповільнити випуск нових «Гераней», обмеживши постачання комерційно доступних китайських реактивних двигунів. За його оцінкою, якщо нинішні темпи виробництва та доступ до іноземних технологій збережуться, Росія може стати найбільшим у світі виробником дешевих крилатих ракет.
Водночас у самому матеріалі йдеться саме про запит Тегерана на сучасні зразки цієї зброї, а не про факт її постачання – Financial Times не повідомляє, що Іран уже отримав «Герань-4» чи «Герань-5».
Нагадаємо, у серпні Росія накопичила близько 6,2 тис. ударних безпілотників «Герань» різних модифікацій. За даними української розвідки, виробництво «Герань-4» та «Герань-5» у РФ становить близько 3 тис. одиниць на місяць, без урахування «Герань-2».
