Понад третина вступників після складання національного мультипредметного тесту (НМТ) потребує підтримки, щоб вийти зі стану вираженого дистресу (негативної форми стресу). Найгострішою точкою для психічного стану є момент отримання результатів іспиту, проте найбільше на стан вступників впливає не сам бал, а те, наскільки він відповідає їхнім очікуванням. Про це свідчать результати дослідження «НМТ-2026: по той бік результатів», якими поділилася експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України Анастасія Голотенко на форумі «15 фізиків: зворотний відлік», передає кореспондентка «Главкома».
Дослідження охопило близько 42 тисяч унікальних учасників. Майже дев’ять тисяч вступників взяли участь у двох хвилях опитування, що дозволило порівняти їхній психологічний стан до та після складання НМТ.
За словами Голотенко, ще до іспиту 59% вступників мали помірний або виражений рівень дистресу. До групи найбільшого ризику потрапляють ті, хто вважає результат НМТ дуже важливим, має високу тривожність і водночас не впевнений у власній підготовці.
Після тестування 85,2% учасників повідомили про стрес. Понад половина (51,6%) вступників хоча б раз відчували, що не справляються зі своїм емоційним станом. Водночас 58,9% повідомляли, що склали іспит «гірше, ніж очікували». Дослідження показало, що саме ця суб’єктивна оцінка результату значно сильніше впливає на дистрес, ніж фактичний бал НМТ. Виявилося, що результат, гірший за очікування, шкодить психоемоційному стану приблизно вчетверо сильніше, ніж такий самий за величиною позитивний сюрприз полегшує його.
«Офіційний бал НМТ насправді не впливає на дистрес. Натомість впливає суб’єктивна оцінка вступника: «я молодець» або «я не молодець», – пояснила Голотенко.
Найбільш гострим періодом для вступників експертка назвала перші 1-3 дні після отримання офіційних результатів. Особливо вразливими є учні, які не подолали необхідний поріг і через це втратили запланований сценарій вступу. За словами Голотенко, такі абітурієнти часто не розуміють, що робити далі, оскільки сприймають невдалий результат як фактичне припинення можливостей для навчання. Тому, як вважає фахівчиня, освітня система має пропонувати їм альтернативні маршрути вступу заздалегідь, а не лише після отримання невтішного результату.
Ще одним важливим висновком дослідження Голотенко назвала необхідність управління очікуваннями. Йдеться не про заниження планки, а про підготовку вступників до різних можливих результатів і розуміння того, які можливості кожен із них відкриває або закриває.
Раніше «Главком» писав про результати НМТ-2026. Найвищий середній результат учасники тестування показали з німецької мови – 156 балів. Далі в рейтингу за середнім балом розташувалися французька та англійська мови – 151,9 та 151,3 бала відповідно.
Найнижчий середній результат зафіксували з математики – 131,9 бала. Саме з цього предмета найбільше учасників не подолали пороговий бал – 39 888 осіб, або 12,1% тих, хто виконував відповідний субтест.
