Міжнародне дослідження якості освіти PISA показало цікаву закономірність під час дистанційного навчання. Школярі, чиї рідні цікавилися їхнім навчанням, у середньому мали кращі результати з природничих наук. Водночас учні, яким рідні безпосередньо допомагали з уроками, часто показували нижчі результати. Майже половина школярів також не була впевнена у своїй мотивації до навчання, а 38% вважали, що відстали від програми. Про це свідчать дані Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, повідомляє «Главком».
Найпомітніша різниця стосується зацікавленості родини навчанням дитини. 10% школярів зазначили, що члени їхньої родини ніколи не цікавилися, що вони вивчають. Ще 40% стикалися з таким інтересом кілька разів, 28% – приблизно один-два рази на тиждень, а 22% – щодня або майже щодня.
Школярі, чиї рідні цікавилися їхнім навчанням, у середньому набрали на 17 балів більше з природничих наук, ніж ті, чиї рідні ніколи не цікавилися їхнім навчанням.
А от з іншими видами допомоги ситуація була іншою. Учні, яким рідні допомагали безпосередньо з навчанням, у середньому мали нижчі результати.
Інші види допомоги з навчанням, навпаки, були пов’язані з нижчими результатами. Йдеться, зокрема, про перевірку виконаних завдань, допомогу з онлайн-матеріалами, пошук додаткових навчальних ресурсів, пояснення нового матеріалу та допомогу з виконанням шкільних завдань.
За цими показниками результати були нижчими. Наприклад, школярі, чиї рідні допомагали їм знаходити додаткові навчальні ресурси, у середньому набрали з природничих наук на 11 балів менше, ніж ті, хто не отримував такої допомоги.
Ще більша різниця була серед школярів, яким рідні допомагали пояснювати новий матеріал. Вони в середньому набрали на 14 балів менше, ніж ті, хто не отримував такої допомоги. Серед учнів, яким допомагали виконувати шкільні завдання, різниця становила 10 балів.
Найбільший розрив зафіксували серед школярів, яким рідні допомагали складати графік навчання. Їхній середній результат був на 21 бал нижчим, ніж у тих, хто не отримував такої допомоги.
Водночас ці цифри не означають, що допомога батьків чи інших членів родини погіршувала результати. PISA показує лише зв’язок між відповідями школярів та їхніми результатами, але не доводить, що одне стало причиною іншого. Наприклад, більше допомоги могли отримувати саме ті діти, які вже мали труднощі з навчанням.
Окремо дослідження показало, як самі школярі оцінювали свій досвід дистанційного навчання під час закриття закладів освіти.
65% учнів погодилися або цілком погодилися, що їхні вчителі були добре підготовлені до дистанційних занять. 62% вважали, що самі були добре підготовлені до самостійного навчання.
Водночас із мотивацією ситуація була менш однозначною. 55% школярів зазначили, що були мотивовані до навчання, а 45% із цим не погодилися.
Майже навпіл розділилися й відповіді щодо самостійного навчання. 49% учнів сказали, що їм подобалося навчатися самостійно, тоді як 51% не погодилися з цим твердженням.
Ще 46% школярів повідомили, що непокоїлися через навчання, а 38% вважали, що відстали в навчанні. Почувалися самотніми під час дистанційного навчання значно менше учнів – 26%.
Таким чином, результати PISA-2025 показують: важливою була не просто допомога родини з уроками. Найкращі результати мали школярі, чиї рідні цікавилися їхнім навчанням. Водночас учні, яким безпосередньо допомагали з уроками, частіше мали нижчі результати.
Раніше «Главком» писав, що за результатами PISA-2025 українські школярі показали нижчі результати, ніж у середньому учні країн ОЕСР. Водночас Україна випередила Болгарію, Молдову та Грузію, але поступилася Словаччині, Польщі та Естонії.
