Близько 73% українців демонструють стійкість, але цей стан фахівці оцінюють як контраверсійний, оскільки він поєднується із високим стресом, напруженістю та втомою. Як передає кореспондентка «Главкома», про це на форумі «15 фізиків: зворотний відлік» розповіла експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України Анастасія Голотенко, спираючись на дослідження Gradus Research.
«Українська стійкість, з одного боку, вже стала брендом, а з іншого боку – спекулятивною категорією», – зауважила фахівчиня.
За даними досліджень, 87,7% української молоді, зокрема студенти, відчувають середній та високий рівень агентності, тобто здатності впливати на своє життя, спроможності ставити цілі і досягати їх.
«Коли ми це порівнювали з викладачами, то стало очевидно, що, виходить, люди з вигораннями вчать досить агентних молодих людей», – звернула увагу Голотенко.
За її словами, попри високий рівень стійкості, серед емоційних станів українців переважають напруженість і втома, при цьому 56,7% опитаних – вірять у себе та шукають можливості діяти. Таким чином, як стверджує Голотенко, стійкість українців є контраверсійною і дуже залежною від безпекової ситуації та інших факторів.
Також експертка презентувала результати дослідження Rating Lab на замовлення UNICEF, згідно з якими лише 2% серед опитаних дорослих українців відчували радість протягом останнього місяця. При цьому серед дітей віком 10-13 років цю емоцію за аналогічний період переживали 30%.
«Фактично зараз в університеті в нас вступає покоління, яке не бачило мирної освіти і не знає, що це таке. Більш того, вони вже пару років провчилися в онлайні. Але при цьому підлітки є найбільш адаптивною групою, якщо дивитися за віковими категоріями. При цьому найбільш вразливими є діти, чиї батьки служать у війську. Крім того, дуже погано на рівень психічного здоров’я та адаптації впливає навчання у форматі онлайн. Тобто людина все-таки істота соціальна», – зазначила Голотенко.
Фахівчиня наголосила, що через війну змінилася й аудиторія університетів. Серед студентів нині є ветерани, люди, які пережили окупацію чи депортацію, а також внутрішньо переміщені особи.
«Це означає зміну взагалі сприйняття цієї аудиторії, роботи з цією аудиторією, того, як ми їх позиціонуємо», – підкреслила експертка.
Водночас, попри високий рівень стресу та виснаження у молоді, психологія залишається серед найбільш популярних спеціальностей. Голоденко назвала це суперечливою тенденцією: з одного боку, молоді люди мають сильну мотивацію допомагати іншим, а з іншого – це створює додаткові вимоги до роботи шкільних та університетських психологічних служб.
Нагадаємо, з 1 вересня в українських університетах навчатимуться майже 300 тис. вступників, прийнятих цього року на бакалаврат і магістратуру. Найбільше зарахованих припало на менеджмент, психологію, середню освіту, філологію та маркетинг.
